Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #свобода (48)

Ладунок

Валіза.

Вагаюсь: що брати з собою?

Радість, надію й наїв –

Своє забрати потрібно.

Любов.

Її не пакую, звісно.

Її не носять в валізах,

Як укладати видих і вдих?

Щастя.

Цей вимір залишу тут –

Моя лише половина,

Має сенс цільним воно.

Тепло.

Його видуло вітром учора.

Йому треба полум’я знов,

Таке не складеш про запас.

Біль.

Його було вже доволі.

Не візьму з собою болю.

Хай вітер розвіє й його.

Пристрасть.

Коштовний дарунок плинний,

То гріє, то спопеляє.

Нема в чім узяти його.

Лишаю

Вдячність, повагу й обійми.

Радість, надія й наїв –

Ось і увесь вміст валізи.

28.12.2022

...

Лана Філлі

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

Якщо під російським стягом

Ритуально свободу вбивають,

Це і є азіатчина дика,

І вбивцям гріхи не прощають.

Колись нас морили голодом,

Де Воркута – добре знаємо,

І Колимську гартівню холодом

В підсвідомості міцно тримаємо.

Аргументів немає у ворога,

Вся надія у них на зраду,

Щоб зламати в нас силу опору

Під страхом тримають громаду.

Кати продалися дияволу

І своєї душі вже не мають,

Тому й скаженіють від злоби,

Бо герої у нас не вмирають.

...

Анатолій

Дух свободи

У партері спинився час

В цейтноті фази сподівання,

І всі потуги душать нас

Під маскою страждання.

За партером пильнує звір

Він всіх у відчаї тримає

Та грішних нас, у смертний час,

Брехнею сповідає.

Вже й демони мечі схрестили

У темнім царстві задзеркалля,

Щоб непокору повести

На лобне місце, на заклання.

О, смертний час!

Брехні немає виправдання…

Ось-ось впаде завіса тиші

І партер зойкне.

Розплати час настав!

І демони впадуть,

І дух свободи зійде на слави п’єдестал.

...

Анатолій

Свобода

Слухала вітер, філософію його душі —

Кликав на волю, де сива хмара... Мрія солодка...

У багряних кронах відблиск сонця мерехтить,

Молода зелень серцю ніжністю близька...

Дарунок світу — у мені живий вогонь.

Я за велінням серця... Але річка часу так швидка...

Вітер, стривай! Пробач собі. То був лиш сон...

Колишнє відпусти, без сутичок... Відчуй добро струмка...

Поглянь на небо серцем вільної душі.

Не запізнитися у вічність, вітер, — істина легка...

У кронах бавляться веселки чарівні...

В житті свобода — це сміливість молодого паростка.

~травень•2023~

...

Lexa T. Kuro

А зорі десь тихі...

А зорі десь тихі... Наші давно на межі:

Відлунням добра та попелом правди й сили.

...Твоїм діточкам, Україно, доводиться зараз мужніти

Блакиттю свободи та жовтим світлом надії.

Нехай десь за обрієм є величезні міста,

В яких карнавал та ілюзія «вічних святилищ»,

І зорі десь тихі... Але ми йдемо до кінця

Під прапором вітрів свободи та світла надії! Зуміємо!

Нам доводити марно, що там, за обрієм, — рай...

Коли бачиш пекло на рідній землі, в небосхилі,

Зорі ніде НЕ тихі... Україно рідненька, надай

Сили й наснаги тим, хто з тобою єдині у світлі надії!

~жовтень•2022~

...

Lexa T. Kuro

Перевтілення

Засліплена вогнями мерехтливих вулиць,

я мчалася на зустріч поза містом.

Всі застороги десь позаду промайнули -

в обіймах чоловічих стало вільно.

Шалена ніч: не перша, але й не остання,

спокуси понесуть в нові обійми.

На ранок від кохання злегка п'яна,

по тілу поцілунки губ розбійних.

Прощальний секс під пильним поглядом фіранок -

світанок закликає понеділок.

Вмиваю душу від брехливих обіцянок,

від пустощів змиваю грішне тіло.

Все як завжди: навчання, клопоти, робота -

кручуся білкою в пекельнім колі.

До п'ятниці у буднях, наче у болоті,

нутро хворіє, приспане та кволе.

Лише на вихідних я кішка чи тигриця -

природа просить перевтілень в ліжку.

Минаю автостраду, знов туман клубиться -

щоб провести із ким попало нічку.

Торкаюся плечей засмаглих чоловіка,

лишаю кігтем слід на його спині.

В мені з вулкану розтеклися лави ріки...

Тепер мене нізащо не спинити.

У пристрасті скупавшись, дала волю плоті,

нарешті пропустила кров по жилах.

Окови з мене спали на прим'яту постіль,

нутро палає - знаю, що ожила.

Повз себе пропускаю п'ять ударів тижня

і поринаю в темряву за містом.

Позаду залишається занудна тиша,

попереду так гаряче і вільно.

(травень 2023 р.)

...

Роман Фещак

Нічия

Я не раба, я – риба в океані.

Я – парус білий, хмара дощова.

Я – всі світи незвідані, незнані,

усі комусь не сказані слова.

Мене ніхто не втримає ніколи:

як можна вітер втримати в руці?

Як можна наздогнати видноколи?

Як сонячні спіймати промінці?

Я – таємнича папороті квітка,

стрімка гірської річки течія,

котра прямує в нікуди нізвідки,

така ж щаслива, вільна, нічия...

19.01.2023

...

Музика

Безстрашний

Безстрашний

Цю війну почали, щоб забрати у тебе все:

Білокрилу свободу, надію, віру, любов.

Теплий затишок світлих, зігрітих людьми осель.

Сміх дзвінкий потічка, тиху казку старих дібров.

Все забрати хотіли, залишити тільки біль.

Тільки відчай у серці, покірність царькам новим.

Та даремно доклали таких дорогих зусиль -

То не відчай, а гнів! І покірним не став, лиш злим.

Бо свобода - це те, що ніколи не віддавав.

Ти за неї вбивав, бідував, потерпав, вмирав.

Ти платив ціну кров'ю заради своїх дітей,

Щоб свободу їм дати, як дав вогонь Прометей.

Хоч печінку твою двохголові орли клюють,

Серця їм не дістать, що плекає любов і лють!

Хоч викльовують очі, та світло не загасить,

Бо вогонь не назовні - він в грудях твоїх горить!

Цю війну почали, щоб забрати у тебе все,

А вона зруйнувала роками нажитий страх.

Прапор жовто-блакитний твій брат у руках несе,

Що тріпоче над військом, мов вільний безстрашний птах.

...

Валерія Матвієнко

Перемелена

Перемелена, перекручена.

Рани на тілі болючії.

Кажуть, що смерть неминучая,

І не здолати ті кручі нам.

Пальчики ріже від холоду

Сталі, що з самого молоду

Обдарувала свободою —

Ми ж бо козацького роду.

Мовчіть на колінах.

Мовчання — провина.

Живи, моя вільна країно!

...

Ерік Керсі

Сокіл

Сокіл розправив крила... О, моє небо, вітаю!

Неймовірна сила кличе душу вгору... до хмар...

Сотні ударів у серці... Вітер, люби та згадуй!

У цій перемозі світла "прощавай" увесь колишній тягар!

Музика шумом вітру... Швидкість до відблисків сонця...

Повітря зігріте бажанням... нових ширяючих буваль...

Вірність у прагненні до віри... швидкістю марафонця...

Вісником очікувань зітре відстань у пилюку. Нехай!

Сміливість хоробра у польоті... Сокіл пронизує повітря...

Нової епохи початок... Яскравий світанок доби!

У мить благородства створений... упевненою силою світла...

З істинною заручений... променями сонця оспіваний крізь світи.

~17•06•2016~

...

Lexa T. Kuro

Немає гірш за москалів

А ми - без світла і у холоді...

Кого ти страшиш, чорте? Львів?

Ми в сибірах були і в голоді.

А нині ми - без москалів!

Такої тьми, як ви - не бачено.

І найтемніша ніч - зоря!

Ні, не забуто й не пробачено!

Не дай нам, Б-же, москаля!

Нехай нам світить місяць свіченьку,

Зігріє пісня в вирі снів.

Лишень би вас не бачить в віченьки.

Храни, Г-сподь, від москалів!

Наш дух не згасиш тьмою й холодом.

Куди б не цілив й не шалів.

Бо знає кожен змалу й змолоду -

Немає гірш за москалів!

11.10.2022

...

Мирослава Сидор

КОД НАЦІЇ

Спецоперація по денацифікації,

Якщо вже коротко – то вбивство нації!

Прикрились орки дурною фразою,

Світ отруїли фашистською заразою.

Горять хрести на шиї, душі обпікають,

Брехлива влада увесь світ ракетами лякає.

Всмоктали росіяни ненависть, як губка воду,

П’яненькі підтанцьовують під дудку кукловоду.

Страждає кукловод маразмом та безсиллям,

Йому все мало, прагне більше він насилля,

Най вдавиться, кісткою в горлі застрягне Україна,

Не стане на коліна моя славна Батьківщина!

Не підкориться мій народ і моя люба нація,

Не втілити рашистам фарс під ніком «денацифікація»,

Завжди боролися, тож вистоїм і в ХХІ столітті

Код нації – «свобода» на усі тисячоліття!

Тож навіть дитинча маленьке знає,

Поганий той, хто краде, нападає та стріляє,

Знущається хто й бреше, що заради миру він рятує,

А сам тихенько за спиною кров з руки стирає.

Насіння зла не вродить миру урожай,

Хто ворог, а хто друг через роки не забувай.

Най воїни сьогодні у міцній броні,

Весь час диявол не всидить на троні.

Урок війни ми вивчили ґрунтовно,

Як діяти, як жити знає кожен безумовно,

Код нації палає в серці вільних українців,

Допомагає нищити свавільних зайд-ординців.

червень 2022 року

...

Ксенія Демиденко

«Добрі» москалі

Дивись уважніше у небо,

Ти бачиш? Птиця там летить,

Свобода нею рухає, а треба,

Вождеві вам вуста закрить.

Смерть тисячох не бачиш,

Ніби їх кров не на тобі,

Не хочеш вірити, не плачеш,

А міг життя комусь спасти.

Ні! Вільно думку не казати.

Ні! Це не провідне на час.

Купити б цукор та зваргати,

Побільше «гіркого» у вас.

Привілля від москалика далеко,

Ти в землю краще став глядіти,

Твій дух - кульга, він не лелека,

Та став, як раб, його не зберегти.

Все більше риєш яму вниз,

А звідти вибратись складніш.

Дражнячи блазня, ти не злись,

Приїде цукор, і знову - пий!

...

Катерина Бондарєва

Найвища цінність

Вдивлятись в небо, то найліпший спокій.

Коли безмежна тягне далечінь.

Коли пташині крила над тобою неначе крила у твоїй душі.

Коли свобода - це найвища цінність так важко зоставатись на землі.

Бо рветься дух туди, де не зупинять.

Де тільки ти і простір і блакить.

Вдивлятись в небо, уявляти крила.

Як застилають вони сонця світ.

Як за плечима розгорнулась сила, що все життя всередині сидить.

Ця сила - воля. І нема кайданів, які змогли б її приборкать хоч на мить.

Оспівана піснями всім народом.

Ненависна для недолугих ворогів.

Вона є вітер. І є хвиля в морі, що бурею здіймається в тобі.

Тож випусти її. Бо то є твоя доля.

В житті до своїх мрій як вільний птах лети.

16.12.2022

...

Лана

Пам'ять душі

Та постать являється тоді

Коли липа зацвітає

Граючи палітрою запаху в повітрі

приваблюючи не лише нас, а й бджіл та жуків

То здається було вчора

Та тінь, яку впізнаєш із першого погляду

Ту, котра засіла під корою в голові

З'являючись лиш образом, ніби уві сні

не дає забути себе і ті рани та рубці

І в небі голубім безкраїм, як у очах твоїх

Я долі літаю і не забуваю

хто дав ті крила і для чого

Бо сам не зміг би скуштувати "свободи"

Тому слова пишу я ці

подячні, радісні, прості..

...

Славець М.

МАНІФЕСТ ПРОТИ ВІЙНИ

Не треба війни ніякої

Зупиніться і схаменіться!

Скільки має загинути нашого,

Щоб ви нарешті наїлись!

Скільки має пролитися крові

Молодих парубків та дівчат?

Скільки нам ще терпіти до болю

Дикунства політичних "чортят"?

Загрались, зажерлись, упились

На крові та невинних сльозах.

Подрались, не доділились

Земель... І знов на ножах.

Краще будуйте дороги,

Помагайте хворим, нужденним,

Поширюйте моралі закони,

Їх поширюйте серед підлеглих.

Нові покоління навчайте,

Голод долайте і скруту.

Тв наших людей не міняйте

На золотоносну отруту.

А ви все печетесь про себе,

За свій комфорт і палац.

Поки хтось рятує планету

Від таких, як ви, посіпак.

Все пишите тупезні закони

Та ховаєтесь в бункерах темних.

А хлопці тримають свободу

Карманів ваших кремезних.

Ні! Це вічно тримати не може!

Правда свята - за народом!

Для вас, для "безгрішних" вельможів

Номер "люкс" у пеклі за рогом!

Я бажаю вам тільки лихого:

Зникніть назавжди й одразу!

І нехай на прийомі у Бога

Не буде прощення заразі!

Україні - Слава!

А нам - Перемога!

Щастя і Слава,

І безхмарна Дорога!

...

Ерік Мервін (Нікіта Котов)

ВШАНУЙ ЇХ КИЄВЕ

ВШАНУЙ ЇХ КИЄВЕ

Вшануй їх Києве; і мертвих, і живих…

усіх, хто жив і хто живе свободою Майдану,

саме тих, хто розібрав бруківку на каміння,

хто на барикади хліб носив

і хто палив, палив кордон із шин,

і тіло боронив фанерними щитами.

Ми всі в жалобі. Вічна пам'ять вам…

ви ж навіть не навчилися по справжньому любити,

орати землю і дітей ростити,

а доля вибрала найкращих, саме вас, святих,

від нечисті Вітчизну боронити.

Пробач їх Києве, жалобну чашу пий…

а Бог суддею буде вбивцям снайперам,

що захищали грішну владу автоматом,

і тим падлюкам, хто віддавав наказ стріляти,

лишившись розуму від грошей супостата.

...

Анатолій

Моя країна

Моя країна - світ надій!

Я вірю в краще, у її майбутнє,

Країна сподівань і мрій-

Це почуття незламне й незабутнє.

Така прекрасна неосяжна,

Її краса милує душу...

Комусь здається зовсім недосяжна,

Та тут посперечатись мушу.

Країна волі, сили духу і свободи

Несе із гордістю свій стяг серед віків.

Розкішна землями, просторами природи

На заздрість недругів та ворогів.

Ніколи і нікому не здолати

Наш мужній та нескорений народ,

Бо Україна сильна і багата

І нам не треба більше нагород.

27.07.2021.

...

Леньо Світлана

Не зламати

Нас ніколи ніхто не зламає

Ми народ, що віками живе

Попри знищення, зради, знущання

Ми із тих, хто своїх не здає.

Ми готові всі стати під кулі

Аби тільки свободи купить

Ми військовим показуєм дулі

Коли ті наставляють на нас кулемет

Нас не зломлять ні гради, ні буки

Ані вибухи ваших ракет

У ворожих солдат одна доля

Їх чека АТБшний пакет.

Нам начхати на біль і тривогу

Ми свободу свою не здамо

Понад все ми цінуємо волю

Ми за неї усе віддамо.

Евакуація в с.Сокіл 02.04.2022

...

AnaStaSia

Догма туману

Останній торк залишиться у морі...

Тягни мене в ніч непосріблено-сяйвом,

Оспівуй неторкане білим чолом.

Ти вже у пам'яті кинуто-наймом,

Невпинно малюєш безсило-крилом.

Я упускаю твої першоочі...

Тягнеться обрій, неначе туман.

За рисами темряви котяться ночі,

Мовби великий пухнастий обман...

Я не твоєї ласкавості море,

Я не твоєї незнаності край.

Буде боліти, несказана поре,

Буде вертати у змазано-гай...

Ти не побачиш моєї свободи,

Ти не відчуєш мого каяття.

Хвилі знесуть, що було при нагоді,

Хвилі-години, що знають життя...

13.04.2024

І.М.

...

Сара Ґоллард

humanoides

Щоранку прокидаючись удосвіта,

рахуєш кожне зерня соняха,

що проросте згодом із-під землі,

де ступав своєю ногою цей гуманоїд.

Чи може то був дикий Вепр,

що впивався своїми іклами в тіла Людей,

що наноси́в зі свого густого лісу багна

на священні тисячолітні килими

з рослинними орнаментами та позолотою?

Килими, якими потім вкриють лави

на моїх скромних поминках.

Хоча ні — навіть дикі Вепри чемніші за того гуманоїда.

Кажу "гуманоїд", бо від тварини він відрізняється своєю здатністю говорити.

Він має язик — орган, що продукує слова —

хоча то й не слова мабуть, а лиш паршивий яд,

що неконтрольовано випльовується із його бридкої пащеки.

Хоч і має він здатність говорити, та Мови наче не знає,

не розуміє — отже, не Людина, але й на тварину не схожий…

Глянеш на нього і розумієш — суцільна ілюзія:

зовні подібний Людині, а в середині пустка.

У тварини хоча б є серце. У цього серця нема, як і Мови.

Він нічого не знає про Любов, Надію та Віру.

Ніколи він не відчував Свободи —

йому подобається у цій залізній клітці,

сидить і читає мантри. Весь час одні і ті ж.

Він відмовляється пити моє вино,

бо знає, що там ховається Істина.

А втім моя Мова не дозволяє називати його "ним",

бо істота з обагреними кров’ю руками не може мати Роду.

...

annadayway

Корабель (Ти, команда і капітан)

Хлопче, ти на кораблі,

У команді капітана,

Тож виконуй всі накази

І за обрій свій пливи.

Хлопче, будь до кінця

Вірним собі та серцю.

І нехай довкола халепа,

Ти не вбивай у собі митця.

Твій капітан - він не янгол,

Буває суворим як вовк,

Чи, навпаки, м'яким як шовк.

Хитрий, старий диявол.

І ось назріває бунт,

Команда точить залізо,

Готуються всі горлорізи,

Для перевороту готують ґрунт.

Час настав...

Капітан у полоні,

Команда протирає долоні.

Чекає нових вистав...

Ну що ж, ти побачив усе -

Злет ватажка і падіння.

Здається, що все - сновидіння.

Та життя далі іде...

Скоро ти виростеш, хлопче,

Будеш новим капітаном

І станеш тим отаманом,

Що з піратів зробить народи,

Народи, що йтимуть до волі

Й не здадуться ніколи...

...

Nick Devo (Антон Жданкін)

Відьмине коло

Кіт застиг у темряві,

не наважуючись зробити крок.

Вона прийшла під ранок.

Місяць і зірки

мимоволі стали свідком

її любові до нього.

Вересова настойка кипить у казані.

У хатині ледь чутно шепіт.

Таємничість.

Сонце заховане за хмарами,

ліс оповитий туманом і прохолодою.

Спокійне життя.

Чорне волосся сплутане.

Жіноче тіло танцює в язиках полум'я.

Свобода.

Чути вовче виття.

Це не любов,

а дике полювання.

Спертий аромат сухоцвітів

і липке, тягуче почуття всередині

стали невіддільною частиною її життя.

Пройшов місяць.

Птахи так само мовчать,

а ліс болісно дихає.

Сьогодні

її вірний супутник – кіт,

сказав, що кохання – померло.

Поділ сукні тягнеться по підлозі,

витончені пальці були стиснуті у кулаці.

Самолікування.

...

Чорновод

АДВОКАТЮЗІ ПО ЗАСЛУЗІ

Суду над Василем Стусом присвячується

Cудові процеси, суддівські трибуни,

Мов ножиці, ріжуть поезії струни!

У кривосудді правди немає!

За адвоката – син поліцая!

Дайте справжнього адвоката!

Цей Мертведчук страшніше за ката!

Немає дня і немає ночі

В державі, де поезія злочин!

У храмі неправди, в державних палатах

Заковують крила, кидають за грати…

Правди у цьому годі й шукати,

А адвоКАТу сріблом заплатять…

Дайте справжнього адвоката!

Цей Мертведчук страшніше за ката!

Не може бути волі народу

В державі, де немає свободи!

...

Георг Аджаріані
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Трішки оновленьКнигоманія
15.06.2024
Вітаємо. Раді повідомити, що конкурс "Любов,смерть і некроманти" продовжено ще на три дні. Тож всі, ... Детальніше
Вечірній блогBlack
14.06.2024
Всім доброго вечора, сьогодні я б хотіла просто поговорити, а ще поцікавитися думкою. На Букнеті я р ... Детальніше
Наукове обгрунтування жанру "Колективний літературний печворк"Босорка
15.06.2024
УДК 82.0 КОЛЕКТИВНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПЕЧВОРК ЯК НОВІТНІЙ ЖАНР СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ... Детальніше
Конкурс "Антиутопія: маніфест -2024"Зорян Костюк (Костянтин Зотов)
15.06.2024
До 75 – річчя з дня першої публікації📕 роману Джорджа Орвелла «1984» оголошується неофіційний авторс ... Детальніше
знайомство pigulka🎀
14.06.2024
привітик!!! сьогодні я вперше опублікувала щось на аркуші,тому не знаю,чи прийдеться вам це до вподо ... Детальніше
Це здійснилося! | Розділ 20-й. Візуалізація ♥♥♥Ханна Трунова
14.06.2024
"Дощ із гірко-солодким присмаком" ― 20-й розділ "Пір року. Зникнення Зими" вже можна читати! 💋 ✍️ Т ... Детальніше
На Аркуші вже:
11342читачів
134365коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: