Рання роса

Рясна роса тримала в собі очі,

вони спостерігали за тобою,

навіть коли ти проливала сльози,

вони ховались за травою.

Роса чекала на твої приходи,

коли ти радісно біжиш по ній,

хоч намокали твої ноги

та свіжість викликала в тебе сміх.

І хочеться щоб це тривало вічність,

твій погляд та усміхнуті вуста,

але у мить коли роса засохне

засохне й посмішка твоя.