Страх

Переслідувать буду вічністю,

Я зламаю твоє життя!

Залякаю тебе несумісністю,

Перетворю весь сон на буття.

Я у вікна твої буду стукати

Щирим днем і ночами темними.

До останку не зможеш забути,

Що вся віра твоя є даремною.

Не дозволю тобі усміхнутися,

З заборон полетіти пташкою.

Назавжди ти захочеш забутися,

Щоб не було так боляче, важко...

Загратована мороком смерті,

Виглядатимеш з темних вікон.

Забажаєш у підсумку стерти,

Не захочеш ставати світлом.

Не розкажеш повіки й тиші

Про все те, що ти чула і бачила...

Ти назавжди поспалюєш вірші,

Що хоч трохи для тебе щось значили.

Вірш хоч трохи, але говоритиме

Про подію жахливу, що сталася;

Вірші чутимуть, вірші радітимуть,

Поки владно не спиниш галасу.

Ти піддашся мені із острахом,

Не забудеш мене повіки.

У душі- лиш діра самоосуду,

Ти не спиниш мене навіть криком.

Я ж-бо бачу, що ти боїшся

Й все це грає мені на руку.

Я- твій страх! Підійди, зустрінься,

Потони в вирі тиші та звуків.

Ось така от мета остаточна,

Ось така незакінчена розповідь.

Все життя твоє буде неточним,

Те, що завтра, вже стало сьогоднішнім.

(травень 2023 р).