Фестиваль Сонця і Місяця

Відкривається, якщо вибрати

1) Сола справді донька Лоренса. ( в розділі 3.1)

2) Темну сторону. ( в розділі 5)

Сліпуче світло огортає мене і я закриваю очі руками. Вийшло чи ні?

Брама відкривається і з неї виходить неземної краси жінка. Білосніжний одяг, тіара на золотому волоссі, вона босоніж йде садом в напрямку до мене.

- Вітання, Соло. Дякую, що звільнила мене.

- Вітання,  - схиляюся в поклоні.

Хто ви? – запитую.

Вона ледь хмуриться.

- Я й не сумнівалася, що Лунерія зробить все щоб про мене забули, - сумно посміхається.

Я Хранителька Сонця.

- Вас що ув’язнила власна сестра, що ж ви такого зробили.

- Я нічого. А от вона багато що, і я уявлення не маю як це виправити.

Це й не дивно. Якщо я зрозуміла правильно, то це вже триває три фестивалі, а отже вона  багато чого замовчує.

- Давай ти пройдеш зі мною в сад і ми вже там поговоримо.

Я пішла за нею як зачарована в бік брами вже майже переступила поріг, коли почула крик мами.

- Не роби цього, ти не зможеш більше звідти вийти.

Я обертаюся по мамі видно, що вона бігла сюди біля неї стоїть Лоренс.

- Дякую, що зупинила, - кажу і швидко біжу до неї.

Біля мами безпечніше ніж біля цієї дивної Хранительки.

- Для чого ти хотіла завести мою доньку в пастку? – розлючено запитує вона виступаючи переді мною.

- Ти ще питаєш, Айрінелло? І що невже ти не розказала хто вона насправді?

- Звичайно, що Сола знає, чия вона дочка.

- Але ж, - в один голос здивовано говорять Лоренс і Санлірея.

- Я обманула всіх, - зневажливо говорить вона.

Сола не являється просто об’єднанням магії, як ви думали раніше. Вона повноцінна людина, а не просто істота, - твердо продовжує.

Я здивовано дивлюся на неї.

- Справа в тому що всі думали що ти втілення магії Сонця і Місяця в людині, але це не так.

- А таке взагалі можливо? – запитує.

І десь в думках сама виникає відповідь.

- Це було риторичне питання, - виправляюся.

Що ж якщо ми з цим розібралися, то для чого я була потрібна вам, Санлірея?

Вона дивиться на мене як на ідіотку.

- Ти ж моя Обрана і тому ти автоматично стаєш Принцесою Сонця і Хранителькою реальності Ейлінор. А в пару тобі буде Мар’ян Вейлент.

Голова почала боліти від скільки нових термінів, я здивовано переглянулася з мамою.

- Протестую, - почула голос Яна, він підійшов і став біля мене.

Не ображайся, але ж в мене взагалі то дівчина є.

- Лейла? Ви вже ж давно не разом.

- Ось це не важливо.

Ми закінчуємо телепатичний діалог.

- Повністю підтримую, - голосно кажу я.

- Тобто? Але ж як таке може бути? Якщо ви Хранителі то маєте навчатися, а потім приступити до своїх обов’язків.

- А ви нас спитали, чи воно нам треба. Моє завдання полягало в тому, щоб звільнити вас.

- А моє з Фелі, допомогти Солі прийти до вас.

Я промовчала, не дурна, розуміла, що вони не просто так зі мною ходять.

-Якби знали то б не допомагали вам, - сказали майже всі присутні.

І саме в цей момент з брами вийшла темноволоса жінка в елегантній синій сукні.

-Що сестричко досі не навчилася правильно маніпулювати людьми, казала ж вчися поки можеш.

Всі схилилися в низькому поклоні перед нею чим ще більше збільшили її високомірність.

-От бачиш сестро як мене зустрічають, - розсміялася Лунерія.    

Айрінелло, - здивовано протягнула.

- Чесно кажучи, я сподівалася, що тебе вже давно немає в живих, - від цього я здригнулася, не потрібно забувати хто стоїть переді мною.

- І твоя донька Сола, у якої все ж вийшло закінчити розпочате тобою. Мої шанування.

- Дякую, Хранителько Лунерія, - ледь схилила голову я.

- Мар’ян і Фелісія, як поживає ваша мати?

- У неї все чудово Хранителько, дякую, що як завжди цікавитеся її здоров’ям, - на диво Фелі відповіла тепло.

- А ще Лоренс, - продовжила вона, але більше нічого не промовила, знову обертаючись до сестри.

- Якщо ти наговорися, Луно, то можеш розповіси для чого скільки часу була проти мене.

- Колись я сказала «У тебе своя дорога

- А у мене своя»

- І ти пообіцяла, що шляхи наші розійдуться ,але що ж ти зробила натомість.

Санлірея нахмурилася і зітхнула.

- Ти так і не зрозуміла мої слова. Я хотіла, щоб ми нарешті стали самостійними Хранительками. Але єдине, що ти дозволила це щоб мене не забули мої люди. Єдине що сталося це повний поділ Санлайтів і Мунлайтів, - гірко посміхається вона.

Хранителька Сонця мовчить з виною дивлячись на свою сестру, яка продовжує.

- І я вирішила відновити Справедливість, все ж я ще і її втілення. Як могла так і робила. Визнаю це були жахливі спроби, - сміється вона.

- Тоді, що ти хотіла насправді, Луно? – тихо запитує.

- А ти не здогадалася чому я так вперто просуваю Мельденів скільки Фестивалів? Я просто хотіла, щоб були не лише ТВОЇ обрані, Ліро.

Вона здивовано дивиться на Лунерію.

- Є лише світлі Хранителі реальності. Але ж мають бути ще й темні, для підтримки балансу. У всіх реальностях є і перші і другі, але не в нас.

Санлірея із сумною посмішкою обіймає її.

- Чому ти не сказала цього раніше? Я б обов’язково дослухалася до тебе.

- Але я казала, - здивовано протягує та.

- Але я не пам’ятаю такого і все ж  тоді з цього дня Тарісса Мельден стає Королевою Темряви і Хай Буде Так, сказала вона останнє три рази.

З того часу дві сестри Хранительки знову жили в мирі і злагоді і не було більше між ними жодних великих непорозумінь. Гармонія повернулася в світ Ейлінор.

Щодо наших героїв. 

Перше, що зробив Мар'ян це відновив свої стосунки з Лейлою і тепер у них знову все добре. 

Сола вирішила піти разом з Айрінеллою і лоренсом. Вона хотіла знайти свій власний шлях зрозуміти хто вона насправді. Але обіцяла повернутися і регулярно пересилала листівки з різних міст і країн. 

Тарісса, вчилася керувати своєю силою, почала спілкуватися з Солою з якою вони стали хорошими подругами. 

І лише Фелісія не знала куди себе подіти. Вона зробила все, щоб ніхто не звертав увагу на її стан і їй це справді чудово вдавалося. Фелі просто пливла за течією. 

Отримано кінцівку. Інший шлях.