Стегно та гомілка

Стегно та гомілка

Стегно так манить все сильніше,

Спустився погляд на гомілку.

І серце б'ється вже частіше,

Як підставляю я тарілку.

О курка печена в пательні,

Ти найпрекрасніша із страв.

Без тебе дні були пекельні,

Так довго я тебе чекав.

Виделкою тебе чіпляю,

Кладу повільно на тарілку.

Від шкірки ніжно роздягаю,

Люблю і бедра і гомілку.