Душі

Тихий шепіт швидко стих,

І на землі немає більше тих,

Хто ходив, співав і так любив.

Щастя дарував і просто жив.

Душі відірвались назавжди,

Там, де з-під ніг пішла земля,

І не можна було вже уникнути біди,

Бо душі вже свої покинули тіла.

В полях, де назад немає вороття.

Назавжди тут для них тепер зима.

В героїв цих війна забрала їх життя.

Полетять туди, де нічого вже нема.

Там, де випалена в попіл їх душа.

Тих, кого з нами більше вже нема.

І на світлині посмішка така жива.

Там, де до землі пішла вже їх труна