Вже час!

Ми думаєм, що встигнемо усе –

живе в нас ця упевненість юнацька.

А доля корабель життя несе –

і потім в прірву кидає зненацька.

Всі наші плани – замки на піску:

ось зараз є – за мить уже немає,

лиш хвиля креслить лінію різку.

Отак і час безжально все ламає.

Як щось зробити хочеш, то роби –

роби тепер, бо завтра буде пізно.

Ми в'язні часу, ми його раби,

він стереже нас невблаганно, грізно.

Він нам і свідок, і суддя, і кат,

всіх наших справ він точну знає міру.

Між "завтра" і "сьогодні" грань тонка –

не тратьте час.

І не втрачайте віру.

20.07.2023