В душі скребеться мишею печаль

В душі скребеться мишею печаль.

Я проїзжаю ті місця,де з нею я гуляв,

Я бачу кожен стовп,біля котрого,

ЇЇ я не обняв і не поцілував.

Чому ж помітив це лише тоді,

Як спілкуватись з нею перестав?

Завжди зі мною буде,я вважав.

Та сталось зовсім не так як гадав.

У цьому місті я востаннє бачив її очі,

Іще закохані,але сумні,

Востаннє цілував тендітні плечі,

Які тоді були мої.

І гадки я не мав,

Коли в автобуса тебе саджав,

Що за пів року,

Залишусь зовсім сам.

А пам'ятаєш я тобі казав,

Що я тебе не зможу покохати,

Так само сильно,

Як іншу я колись кохав?

Лише тепер я зрозумів,

Як боляче тобі зробив.

Але тепер ти знай:

Навряд чи я крім тебе

Взагалі когось любив!