ЗАХИСНИКИ, ЯКІ СТУПИЛИ ЗА МЕЖУ ЖИТТЯ

Юлія Вовкодав

Батальйон «Черкаси» попрощався із своїм військовим прапором.

12 травня воїни 14 окремого мотопіхотного батальйону (колишній батальйон територіальної оборони «Черкаси») попрощалися із своїм військовим прапором і штандартом. Ця подія відбулася в місті Бердичеві Житомирської області – теперішньому місці дислокації батальйону, у день відзначення третьої річниці з дня його створення. На захід приїхали демобілізовані військовослужбовці та волонтери, що допомагали нашим бійцям на передовій.

Кожен, хто мав бажання вшанувати бойове знамено черкаського батальйону, підходив до нього, цілував і віддавав честь. Прощання з прапором відбулося в повній тиші. Напевно кожен із присутніх тієї щемливої миті згадував часи, коли цей стяг слугував не просто предметом ідентифікації батальйону «Черкаси», він був оберегом наших земляків, що йшли в бій за незалежність і соборність України.

Черкаський батальйон виконав чимало серйозних бойових завдань. За три роки 14 ОМПБ пройшов бойовий шлях від Придністров’я до Донеччини. Підрозділ приймав активну участь у військових діях у Старогнатівці, Новотроїцькому, Гранітному, звільняв від окупантів Волноваху. Змінювалися назви і підпорядкування черкаського батальйону, періодично оновлювався особовий склад. За роки неоголошеної війни геройськи загинуло в бою три військовослужбовці та близько шістдесяти отримали поранення різного ступеню важкості. Більше п’ятисот військових 14 ОМПБ за проявлену особисту мужність та героїзм отримали державні нагороди від Президента України та відзнаки Міністра Оборони і Начальника Генерального Штабу Збройних сил України.

Черкаський батальйон був злагодженою бойовою одиницею, яка практично на 100 % була сформована з добровольців 1-ї та 2-ї хвилі мобілізації – жителів Черкаської області. Волонтери та меценати Черкащини забезпечували особовий склад військовим спорядженням, вантажною та броньованою технікою. У разі потреби 14 ОМПБ був готовий і надалі відстоювати цілісність нашої держави, але згідно з планами Генерального Штабу, щодо перспективної структури ЗСУ на 2020 рік, окремі мотопіхотні батальйони було передбачено підпорядкувати механізованим, танковим та артилерійським бригадам. Не зважаючи на це керівництво і особовий склад батальйону офіційно зверталися в Черкаську обласну державну адміністрацію, в Міністерство оборони України, до Генерального Штабу Збройних сил України, навіть до Президента, як головнокомандувача ЗСУ, щодо того аби зберегти 14 ОМПБ. Але Черкаський батальйон було передано до складу 26 артилерійської бригади, як лінійний батальйон охорони, і повернення батальйону «Черкаси» статусу окремої військової частини вважається недоцільним.

Внаслідок фактичної ліквідації 14 ОМПБ частина бійців демобілізувалися, частина – підписали контракт на службу в ЗСУ та перевелися в інші підрозділи і повернулися на передову. Та, не зважаючи ні на що, черкащани, які пліч-о-пліч пройшли горнило війни, гуртуються, підтримують один з одним зв’язки та запевняють: «Поки живі ми, живий наш батальйон». А бойове знамено та штандарт, як військові реліквії передають до Черкаського обласного військового комісаріату на тимчасове зберігання, маючи надію, що вони стануть запорукою відновлення Черкаського батальйону, адже російсько-українська війна триває.