Добрі передвісники. Мій варіант 3 сезону

Зима. Вже пів року пройшло з тих пір, як всім нам відома пара помирилася. З цього моменту почалися справжні здорові стосунки. Кожного дня вони приділяли один одному увагу, вирішували спільні проблеми, знаходячи компроміси, ходили до Ніниного кафе навпроти, пили вино в власній книгарні та шампанське в улюбленому ресторані. Зараз вулички замітало снігом, але завірюха не бентежила мешканців Лондона. Всі прогулювалися засніженими вуличками, пили солодкий глінтвейн та насолоджувалися товариством одне одного.

Ангел тупцяв навпроти автомата з морозивом. Така його нелогічна дія зовсім не бентежила партнера, який терпляче чекав на коханого в стороні. Купивши стаканчик морозива, Азірафаель одразу ж повернувся до демона.

- Взимку морозиво дуже дешеве.

- Звісно, бо взимку воно нікому непотрібне. - подав плечима Кроулі. - Люди звикли гріти себе, коли їм холодно, і охолоджувати, коли жарко. Нам це не обов'язково.

- Не скажи. Людське тіло, в якому ми знаходимося, всеодно потребує догляду.

Кроулі усміхався думкам і дивися, як коханий жадібно смокче нещасний ріжок морозива. Це виглядало досить мило, щоб хотіти зацілувати ангела з голови до п'ят. Змій обхопив руку партнера і схрестив пальці. Цей жест дуже подобався ангелу, тому в такі моменти відчувався прилив теплої енергії від обох закоханих. Цією енергією заражалися й усі перехожі. На обличчях у них зароджувалася усмішка, серце тріпотіло, відчуваючи кохання, і настрій автоматично ставав кращим, як ніколи.

Пара попрямувала вздовж вулиці, плануючи просто повернутися до бібліотеки, де янгол би ввімкнув стару платівку з музикою, і вони б присвятили вечір в компанії один одного. Та сьогодні в Азі був більш грайливий настрій. Він потягнув демона в зовсім інший бік. Кроулі не встиг оговтатися, як вони вже стояли біля катку. Змій знічено подивився на коханого, очі якого загорілися від збудження. Схоже він вже все вирішив..

- Ангеле, я не вмію кататися на ковзанах..

Азі здивовано перевів погляд на коханого.

- Справді?

- Ну, може й вмію, але ну дуууже погано.

- Якщо ти не хочеш, можемо повернутися до книгарні.. - засмучено, але з ноткою розуміння в голосі, відповів Азірафаель. Він виглядав таким похнюпленим, що навіть демону гріх було відмовити.

- Але добре, пішли.

- Ти певен?

- Тобі хочеться. Якщо що - будеш ловити мене. - Кроулі усміхнувся однією із свої наймиліших усмішок .

- Ох, дорогенький, дякую! - він швидко чмокнув того в щоку і потягнув демона до входу.

Азірафаель справді катався дуже вправно. А Кроулі справді катався дуже незграбно. В якийся момент ангел забувся в піруетах та стрибках, що не помітив, як відпустив руку коханого. Демон одразу втратив єдину опору і, поки вмілий фігурист роз'їжджав по крижаному полю, приваблюючи більшість поглядів присутніх роззяв, зі стуком гепнувся на куприк. Азірафаель сконфужено під'їхав до лежачого, потираючого бік Змія.

- Господи, Кроулі, ти в порядку?? Ти нічого не пошкодив?

- Все добре. Не варто турбуватися.

Він підвівся на ноги, але в мить знову мало не впав. Азірафаель притримав його за лікті, стурбовано розглядаючи.

- І все ж, якщо це все для тебе так проблематично, краще пішли грітися до книгарні. Він простягнув руку партнеру, щоб, схопившись, долетіти до виходу, але той не подав її у відповідь. Він стояв, дивився на руку янгола і думав про щось. Пройшло кілька митей і Азі вже хотів прибрати руку, як Кроулі різко схопив її і підтягнув до себе. З кишені він витягнув гарненьку каблучку з гравіюванням ангельських крил. Каблучка з легкістю вдягалася на безіменний палець шокованого ангела.

- Вибач, я хотів зробити це по романтичному, десь в парку, з пляшкою вина, але не стримався.

Ангел весь побуряковів. До горла підступала грудка, що не дозволяла вільно дихати і говорити. Чарівне хвилювання охопило все тіло.

- К-Кроулі.. - руки затряслися від розуміння дійсності, а з очей лилися сльози радості.

- Азірафаелю, чи готовий ти стати моїм чоловіком? - голос демона охрип від хвилювання.

Ангел коротко, але впевнено випнув, заплющивши очі. На радостях Кроулі схопився, щоб обійняти коханого, але забув, що вони досі на катку, тому буквально повалив партнера на холодний лід. Вони з тупим звуком вдарилися об підлогу. Знайшовши, все ж таки, губи ангела, Кроулі повів його в довгий, лагідний поцілунок. Прямо тут, лежачи на кризі, при людях, що затамувавши подих, вражено спостерігали за цією сценою. А потім хтось почав аплодувати. Ідею підхопили і одразу почувся сильний гул аплодисментів. Чоловіки, зашарівшись, поспішили покинути каток. Вони стрімко побігли до рідної вулички, але янгол різко спинився. Збите дихання заважало нормально говорити, та, все ж, ангел видихнув і дістав із кишені брюк гарний перстень з чорними демонічними крилами. Кроулі шоковано переводив погляд то з перстня на коханого, то з коханого на перстень. Азірафаель прокашлявся.

- Кроулі, я кохаю тебе і хочу, щоб в наших стосунках почався новий е... етап.. - говорити було важко. - я хотів раніше тобі подарувати його.. - він крутив перстень в руках, ніяково тупцяючись на одному місці. - але не міг підібрати нагоду, на катку мав можливість, але ти мене випередив, тож..

Кроулі налетів на ангела всім тілом, підставивши руку для обручки. Як тільки перстень опинився на законному власникові, змій жадібно впився в губи коханому, обхопивши пухлі щічки долонями. Обоє тремтіли від збудження і щастя.

На вечір кількість людей на вулицях рідшала. Десь далеко було чути дитячій сміх. Хтось досі кидався сніжками та валявся в білих заметах.

Кроулі було жарко. О, просто нестерпно жарко. Тіло охоплювали дрижаки від насолоди та нетерпіння. Азірафаель на колінах. Зараз прямо перед ним несподівано повалив на диванчик і сам розстібнув йому брюки. Звідки ангел міг навчитися так смоктати, мабуть тільки чорт знає. Але чорт не знав. Демон судомно видихав, скиглив, стогнав, промовляючи кохане:"Ангеле", руки хапалися за світле пасмо волосся, а мозок намагався хоч трошки почати обробляти інформацію. Та все марно. Голова затуманилася. Думки зайняв Азірафаель і його рот, що зараз творив безсовісні речі. Ангел злегка погладжував коліно партнера, а іншою рукою довомагав робити приємність. Так гучно Кроулі ще, мабуть, не кінчав. Голова закинута на спинку диванчику, з рота капала слина, багряні щоки, зкомкана подушка, тіло повністю розслабилося, а очі закотилися, наче при втраті свідомості. Азірафаель ніяково піднявся. Тепер він не здавався таким впевненим і шаленим, як хвилину тому. Демон виснажено глянув на коханого.

- Ти з ланцюга зірвався, янголятко. - на устах красувалася усмішка. Він важко дихав, як після півгодинної пробіжки.

- Вибач. - присоромлений ангел ніяково сів поруч.

- За що? За те, що ти подарував мені найприємніший вечір у житті? Чи за те, що ми тепер заручені? А може за те, що ти в мене такий милий та хороший, ангеле? - він розслаблено сидів, застібаючи брюки.

- Я не спитав дозволу.

- Я був не проти.

- І все ж. - ангел, розчервонівший, не міг нормально дивитися в очі.

- І все ж я подякую тобі ти самим. - прутко підвівшись, промовив коханий демон. Азірафаель злякано сіпнувся..

Кінееееець!!!)))