В ОБІЙМИ МОЇ, ГОСПОДИ

Не вірю у вічного Бога,

Як віриш ти в Нього, кохана -

Всемилостивого, всеблагого -

Небесна моя ніжна манна.

Але коли б раптом повірив -

Просив би тебе не займати,

Просив би Його на колінах

Краси і життя не ламати.

Аби з голови жоден волос

Не впав, щоб лишилась такою,

Як є - я б здійняв в небо голос,

Щоб лишив тебе Він в спокої.

Якщо ж Він одне тільки знає -

Що мусить тебе направляти -

Хай в руки мої направляє,

Щоб міг я тебе обіймати.

В обійми мої, Господи.

В обійми мої...

Не вірю я в янголів з неба

На варті Небесної брами.

Та ось подивлюся на тебе -

Й гублюся - чи справді я правий?

Але якби в них я повірив,

Просив би уклінно зібратись,

Лишень щоб тебе боронити,

Й дорогу твою торувати.

Нехай у руці кожен янгол

Тримав би запалену свічку,

Щоб завжди була світла й ясна

Шляхів твоїх звивиста стрічка.

Щоб ними завжди ти ходила

В любові без горя і муки,

Щоб янгольський сонм тебе, мила,

Приводив до мене у руки.

В обійми мої, Господи.

В обійми мої...

Я вірю в Любов, моя мила,

І знаю - ти теж віриш в неї.

Я вірю - бо ти мої крила,

Ти долі осердя моєї.

Ти створена тільки для мене,

Мов тебе створив я власноруч,

Тож вірю і в шлях безкінечний,

Яким мандруватимем поруч.

Облиште жорстокі ці ігри,

Могутні стратеги небесні.

Святі, бодхісатви, месії -

Уявні, померлі, воскреслі.

Тримайте свічки перед нею,

Забудьте про справи величні.

Ходою легкою до мене

Аби поверталася вічно.

В обійми мої, Господи.

В обійми мої...