Вона обіймала Всесвіт

Вона обіймала себе, вдивляючись в спустошені зіниці.

Обіймала себе, коли від болю стискало груди.

Вона обіймала, коли хотіла тепла та підтримки.

І щоб серце від кохання калатало в шаленому ритмі.

Обіймала міцніше, коли вуст торкалась усмІшка.

І зовсім ніжно, коли думки про самотність.

Вона так само обіймала і інших.

Говорячи без слів "Я з тобою. Я поруч".

Від страху. Від смутку. Від радості й віри

вона загортала себе в ці обійми.

І кожного дня обіймала весь Всесвіт.

Коханням. Надією. Мріями.

18.01.23