Відчай

Як помру, - то не шкодуйте

Я давно померла "там"

Там в душі, що я терзала

Там у серці сам на сам

Кров і шрами від порізів

Все ховались у вбранні

Й сльози злості, жалю, кривди

Більш стікати не змогли

Я в "мовчанку" досі граю

Бо не знаю, що сказать..

Та й кому до цього діло?

Всім, зазвичай, наплювать.

Смерть - спасіння,

Спокій, тиша

Радість душу наповня..

Я піду і не залишусь

Та звільнюсь від почуття