27.09.2023

Я пишу вже вірші про осінь,

А літо засиділось й досі

Промінням вранішнім блукає,

Поміж дерева заглядає.

Наскрізний вихід десь шукає

І крізь сухі листки каштана,

Стрілою світла зазирає,

Та стовбур сірий не проткне.

І літо злиться, бо розумне

і крутить своє око так,

щоб дерево при сяйві сонця

Палало добрий цілий день.

Я виглядаю осінь свіжу,

І вже ворона по частинах

На шафі наче пазл лежить.

Я час від часу туди лізу,

і пензлем буду по судинах,

Її вугільно-темних крил.