Слово Бога: живе, а появиться нове

Слово Бога: живе, а появиться нове

Знаєте: кожне слово має свій смак.

Слово може бути незабутню-солодке,

Як бджолиний мед, чи на Маковея мак

на твоїх устах, як полин: гірке, терпке,

як терен, солоне, як сіль, кисле, ну, як 

дикі кислиці. А може, як тіло: важке,

як метал: ковке, плавке. Ну, таке

слово ще буває, що силу свою має

і на подвиги людей підіймати,

і на вершину гори йти підганяє.

Словом навіть палаци будують,

А іншим словом храми руйнують,

Ще й надію на добро дарують.

Словом починається вітання,

Розпаляється вогнем кохання,

Чи страждання, нудьгування,

Чи прохання, чи то благання.

Слово було перше: це пізнання.

Слово може запалити сміх,

чи закликати вас до утіх.

Слово може серце розбити

І до трагедії довести: вбити.

Перше слово каже і дитина,

І після сну кожна людина,

Слово може, як у Бога: живе,

Незмінне, та мабуть, що і вічне,

І як я вище казав комічне, трагічне.

Появиться з уст ще слово нове,

Яке греблю для гніву людей зірве,

Який головних шахраїв порве,

Так, як Сірко ту гумову грілку

І появиться новий гайдамак,

Що попросить панів під гілку.

Зачекаємо, поки з’явиться вожак,

Що підніме всіх на вірний шлях.

Пани, знайте, що слово:

Це людський закон і порядок буття,

це ваш вибір: смерть чи життя,

це для поколінь не ново…

Литва. Емір Рибак.