Неба пухнасто - пломбіровий простір

Неба пухнасто- пломбіровий простір.

Осінь позвала літо у гості

Смаком морозива, кольором винним

І ароматом степу полинним.

Щось приховали хащі ожини.

Рветься із серця радість дитини.

Тягнуться в небо петунії цвітом

Для поцілунків з райдужним літом.

Літечко, літо, куди ж ти не йди,

Що ж ти від мене втікаєш туди,

Де полуничним несе ароматом,

Де вся земля, як веселкове плато,

Де вибухають квітковим салютом

Клумби, степи... А мене несе в Лютий...

Лютий із грудня до першоцвіту

Ти не барися, я жду тебе, Літо.