у зорю осінню

стою у степу, але бачу і чую море...лише путиноїдна окупація вітчизни псує дивовижний краєвид заходу сонця за світлий небокрай...а краєвид дійсно казковий!...

******

супроводжую зором -

аж до різі в очах! -

сонця танення в морі

в золотих кольорах.

в мить вечірню цю саме

думка вийшла мені

- ...все ж, крокуючи прямо,

шлях на згуб в цьому дні.

йти уліво чи вправо -

теж загинеш на раз...

впорядкуй свої справи.

саме зараз той час.

коли все у руїні,

все зійшло нанівець...

...вісник в обрій пір'їнний,

скаче ночі гонець -

його рух швидкоплинний.

в зустріч - куля сліпа!

де над степом полинним

зрада, смерть та ганьба.

мій збентежений видих

заховають гріва -

заплетуть в краєвиди

невимовні слова...

в різнобарвноолійних,

у розливах зорі

розростаються тіні

в тихій мерзлій порі.

в цій осінній годині,

в листопадному сні

світло вкраде, поглине

вісник ночі у дні...

в хмарах промінь заграви

в тінях сутінку згас.

...заварю собі кави.

тут її саме час...