Казки мого острову

На честь свята Сен-Жорді в Іспанії. За легендою, лицар вбив Дракона, який неначебто хотів проковтнути принцесу. І його кров перетворилась на прекрасну троянду, яку лицар подарував принцесі. Я вирішила переписати цей момент, бо Дракони — мої друзі і я не хочу, щоб їх вбивали. Тим паче, така прекрасна квітка як троянда не виросте з істоти з такими низькими моральними цінностями, яка вважає за нормальне з'їсти принцесу. Отже, without further ado... Enjoy ;)

Дракони дуже розумні та цей також би ніколи не хотів з'їсти її. Він хотів підкорити її серце, тому навчився писати листи. Коли вона читала їх, в її животі літали метелики розміром з евкаліптові дерева. Вона ставала легкою як хмаринка і готова була розчинятися у власному сміху від радості. Але щось не пускало її відкритись почуттям, тому всі його листи вона ховала в чарівну скриню і ніколи не писала йому відповідь. Хоч їй дуже хотілось вчинити по-іншому, принцеса лише сміялась над спробами Дракона привернути увагу до себе як на того, хто кохає її по-справжньому. Одного разу вона написала листа, де сказала йому, що він для неї лише друг і їй дуже приємно це, тому вона вбачила в ньому могутнього помічника. "Ну як Принцеса і Дракон можуть бути разом?"

В ті часи на землі росли лише білі квіти усюди й принцеса щодня у своєму саду милувалась кущами білих троянд. Бо це були її улюблені квіти. Та одного разу вона вийшла і побачила, що усі кущі були забарвлені в червоне і квіти перетворились на яскраві червоні троянди, які сяяли як намистини.

Та вона помітила, що на землі був червоний слід — це був слід крові. Вона йшла по ньому і прийшла до фонтану, де сидів Дракон і намагався знеболити водою своє поранене крило, але він лише важко дихав і кров не спинялась текти з його рани.

Принцеса підбігла до нього та обійняла його, від чого її небесно-блакитне плаття стало червоним від крові Дракона, що поволі спинялась.

— Я летів до тебе, бо отримав твою першу відповідь на мої листи. Я хотів побачити тебе, адже навіть якщо ти згодна лише бути моїм другом, я прийму це як безцінний дар. Але мене помітили твої охоронці та прострелили моє крило. Ніхто не знає, що принцеса і Дракон можуть дружити. У нашому світі це заборонено.

Принцеса розчулилась і заплакала. Її сльози очистили її блакитне плаття та змили слід крові Дракона на стежині саду. А троянди так і залишились червоними на знак того, що кохання принцеси перемогло усі норми та рамки суспільства, в якому вона жила. І вона сказала Дракону:

— Я була Принцесою і вивчала наш світ. А тепер я Королева, бо визнаю, що я кохаю тебе. Я визнаю це почуття свого серця і вільно висловлюю його.

— І я кохаю тебе, моя Королево.

Так Королева і Дракон побудували новий світ, де кожен став вільно кохати та бути щасливим від свого вибору. Вільного вибору волі серця. А червоні троянди з тої пори символізують те, як важливо прислухатись до свого серця.

Дракон та Королева зіграли весілля, де покликали усіх жителів королівства та гостей з усього світу де і розповіли про чудові червоні троянди. Відтоді їх розвели по всьому світу як знак перемоги справжньої любові над дрібничками обмежених переконань.

Аліна Кундукова 23.04.2024