Рід, що втратив мораль

На сторінках легенд ельфійських,

Що писані за давнини,

Є розмаїття фей та бісів,

Котрі ходили по землі.

У стародавніх книгах гномів

Не менше різних чудасій,

Рясніють згадками про тролів,

Стихійників й домовиків.

Та навіть кращий бестіарій

І найповніші ті книжки

Не містять у собі почвари,

Що перевершила б її.

Та бестія — до зла синонім,

Пекельніша за сатану,

Вогню за нею завжди пломінь,

Боїться Жах її одну.

Не мало крові вже пролито

У спробі знищити її,

Плели закляття майстровито,

Ламали мечі і шаблі

Та все те марно, й досі бродить,

Отруює довкола все.

Там, де вона, земля біль родить,

Його чудовисько й несе.

Між гоблінів в печерах ходить

Цікава версія про те,

Що це чудовисько походить

Від зниклих вже давно людей

Що люди, втративши раптово

Магічний артефакт - мораль,

Злилися в єдину ту потвору

І від тих пір несли лиш жаль.