Безмовна

питаю знов.

і ти будеш мовчати,

хоч очі будуть промовляти все за тебе —

усі несказані слова,

невимовлені моли́тви,

сильніші почуття.

та головне, що ти будеш мовчати.

не вимовиш

ні жалю,

ні любові.

пройдуть літа.

ти станеш спомином,

на запилюженій поличці пам'яті й думок,

зачахлим і змертвілим.

та те, що головне – безмовним.

скажи би ти тоді, хоч слово,

не сподіваючись на мій телепатизм.

лиш виливши пережевання,

жагу і захлинаюче кохання,

лиш так, могло все бути особливо.

та є частинка,

частка мене,

та частка мого серця,

що нарèчена по вік іти з тобою,

частка душі – поглинута тобою,

котра повік, буде шукати в натовпі твій сміх.

10 листопада 2023