"ПІД ЧАС ГРОЗИ"

Як добре плакати під час грози,

Бо ніхто не бачить твоєї сльози

Й уваги ніхто не звертає,

Яку вагу капля сльози має.

Гуркіт грому в вухах лунає,

В душу невимовний страх вселяє,

Блискавка в очах сяє,

Аж серце моє завмирає.

Гроза ще триває й триває,

А в серці одне питання лунає:

Чи любить мене чи кохає?

Але відповіді просто немає.

А грім в вухах знову лунає

Й дощ на мене з неба ллє,

Він собою все заливає,

А серце в грудях палає.

Їм все відомо там на небесах,

Прощальних слів шепіт на губах,

Блискавка відбивається в очах –

Краплі на моїх щоках…

Як добре плакати під час грози,

бо не видно сльози