Українська відьма

200232
Публікація: 12.12.2023
Вірш
Завершено

Українська відьма буває лише справжньою... не як у орків – бабою Ягою.

Вона вирізняється довгою косою і сильною, міцною стопою.

Вона часто каже – не стій над душею і не лізь в очерет,

Щоб не зробили з тебе мої Сили – десерт. Абсурд?.. Агерт.

Про таких жінок думають чоловіки, але кожному з них ой не до снаги –

Поглядом із нею стрічатись... хоч кожен хотів би з нею вінчатись.

Але вона усіх бортане – бо не дозволено відьмі закохуватись.

Кожна жінка хоче з нею позмагатись – заздрячи її красі,

Вона ж не буде жінками впиватись – одна така ж бо навкруги.

В повний місяць кров її вогнем кипить: і чарує вона сміло –

Аж плавиться свинець – чорти сходяться до неї навпростець.

Українська відьма має хвіст і відгукується на потойбіччя свист.

Кажуть люди в неї дивний хист, із Дияволом ж бо не за руку, а навхрист.

Завше за спиною її гуде, а в обличчя мовити – не кожен слова знайде.

Лиш перехрестяться – хай Бог поможе…

Та часто, як Бог врятувати не зможе, до неї біжать в час біди і жалю...

Готові віддати останню броню – аби помогла зцілити недуг.

Вона допоможе… Зілля відварить охоче, закинувши в мідний чан:

Лапи курячі, кігті вовчачі, слюні ледачі, зуби зміячі, роги зубрячі,

Зради хлопчачі, сльози дівчачі, серцеві каплі, любовні граблі.

Заливши всі інгредієнди ранішньою росою під цвірчачі аплодисменти.

І ще додасть до чачі листочка звіробою й змахне над чаном своєю рукою.

Повня відбивається в цілющому зіллі – злітаються з дерев вранішні півні.

Духи лісу просинаються в мить чарів і в танку вигукують – агу і угу!

Лиш би втримати й не відпустити людську душу…

На ранок відпивши узвару цього – лежачий зціляється – тільки й всього.

Щодень відьму сторониться людська ворожба, вигнавши її за край села.

Кожен, кому вона колись допомогла, не признає цього, лиш видає брова.

Відьма же не чекає від люду добра: у чомусь свята, а у чомусь – відступна.

Її душа, як яструб – вільна. Вона своїм Богам лиш вірна. Абсурд?.. Агерт.

Лиш справжня українська відьма, з людськими долями змагаючись –

Вміє готувати з них смачний десерт.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі