Камера Катувань

Усе життя - кіно погане,

Не купуйте ви квитки.

Мій розлад біполярний

Каже: бійся щастя і чекай біди.

Кімната темна й щільні вікна,

Все ось тут у мене є.

Так затишно, так тепло й тісно,

За вікном чудовисько живе.

Неділі - однотипні дні сурка,

На виході з кімнати - довгий коридор.

Прозоре скло - товста стіна.

За нею - світ таких як я потвор.

Боюсь флюїдів у ліфтах,

Боюсь людського сміху.

Страх на публіці заплутатись в словах,

І страх в очах чужих шукати втіху.

Страх метро, залежність від оцінок,

Соромно за тіло, соромно за дух.

Сказати дівчині "привіт"? Вже легше стрибнути у прірву.

Довго гасну й поки не потух.

І зовнішність не робить з мене принца,

Всі проблеми в голові.

Тому сиджу у камері своїй я ницо

Й думаю про перемогу в цій війні.