Твій небосхил у зорі покладу
000122
Твій небосхил у зорі покладу
Ти спи. Тобі наснитись я бажаю
Без дозволу у сон твій увійду
На ліжко біля тебе сяду зкраю
До вуст вустами ніжно доторкнусь
Вони я знаю пахнуть пелюстками
Лиш в сні твоєму я назад вернувсь
Із довгих літ осібними шляхами
Тобі присниться - цілим ми одним...
Та є кінець у казки ти проснешся
І скажеш: "Все пройшло як сизий дим"
І сну своєму гірко посміхнешся
В ту мить нестерпну, в ішому краю
Те що не вмерло відлунить сльозою
Сумну відчувши посмішку твою
Вернусь я в наш незбутній сон з тобою
В. Самотар 9.10.2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯