Вбий бога!
300107
У темній кімнаті лісу сирени світлом прошиті.
Господи, не убиті, ми поки ще не вбиті!
Крізь пальці світло проступає,
Поруч когось воно забирає.
Кричи, молю мовчи!
Вбий бога, вбий демона свого.
Вбий усе, що ти знав!
І впади, до дна свого впади!
Забудь, що це життя пізнав!
Забудь про все-усіх,
Бо тіло і так згниє.
А ти ще є?
Освальд Артман
Д., 20.XII.2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯