🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / #ненависть (46)

Пам"ятаємо

Я - Дніпро, Маріуполь, Буча,

Кривий Ріг я, і Київ, Херсон...

Моє серце - рана болюча...

В ньому стогони і прокльони...

Все стікається з кров'ю в аорту.

Місяць лютий весь час - в мені...

Не втекти від страшного ескорту

Душ, розтерзаних в орчій війні.

Кровоточать вирвами рваними

Підло вкрадені в нас життя.

Турнікетами стягуєм рани ми...

Злість корисніша за виття.

Буде свято в нас... Перемога...

Буде біль...Пам'ятаємо всіх...

Треба йти... Знов сирена, тривога...

За стіною - дитячий сміх.

18.01.2023

...

Валентина
16+

Сповідь: потаємне, болюче...

Я не хотіла цього знати.

Ніколи.

Знати про таке ненормально, а відчувати просто божевілля.

Божевілля.

Я стала трохи божевільна.

Трохи.

Стала.

Я не хотіла цього знати:

Як засинати зі страхом під серцем,

Як підриватись з ліжка посеред ночі,

Що перестала бути глухою

І почала волати не по-людськи.

Я не хотіла знати,

Як стискається тіло від шаленої хвилі

І як звучить розбите скло, що слугувало вікном.

Я не хотіла цього знати.

Я не хотіла знати, чому існує стереотип про масову істерію на гречку у будь-якій незрозумілій ситуації.

Я не хотіла знати, як важливо смакувати момент, коли ти можеш спокійно послухати тишу, і як гірко втрачати таку можливість.

Я не хотіла знати, як це дізнаватися про загибель знайомих і боятися почути це знов щодоби, щогодини, щохвилини…

Я не хотіла знати, як це спати в куртці, шапці та взутті й при цьому мерзнути.

Я не хотіла знати, як тремтять руки в очікуванні чергового гучного…

Здається, тоді чутно голос демона з самісінького пекла!

Я не хотіла знати. Я не хотіла цього знати.

Години летять, як божевільні.

Навіть вони збожеволіли.

Який нині день тижня?

Яке нині число?

Яка нині пора року?

Усе сіре.

Згасле.

Мертве.

Я не хотіла знати, що таке можливо.

Минув місяць, а я все ще не вірю, не вірю, не вірю!

Я не хотіла знати, що таке заздрити

Тим, хто засинає і прокидається у своєму ліжечку,

Тим, хто виходить на вулицю,

Тим, хто куштує улюблені страви,

Тим, хто планує свій день,

Тим, хто продовжує жити, як жив.

Я не хотіла цього знати.

Я не хотіла цього знати,

Як болить, коли палає рідне місто,

Коли чорніють його зелені очі.

Я не хотіла знати, як виглядає підвал у моєму домі.

Я не хотіла знати, якими пустими виглядають квартири за розбитим склом.

Я не хотіла знати, як звучить «град», міномет, кулемет…

Я не хотіла знати цього страху.

Я не хотіла знати цього жаху.

Я не хотіла знати цього.

Я не хотіла знати.

Я не хотіла.

Я не…

Я.

23.03.2022

Є. Лютневська, збірка "Луганщина"

...

Ївга Лютневська

Вбий бога!

У темній кімнаті лісу сирени світлом прошиті.

Господи, не убиті, ми поки ще не вбиті!

Крізь пальці світло проступає,

Поруч когось воно забирає.

Кричи, молю мовчи!

Вбий бога, вбий демона свого.

Вбий усе, що ти знав!

І впади, до дна свого впади!

Забудь, що це життя пізнав!

Забудь про все-усіх,

Бо тіло і так згниє.

А ти ще є?

Освальд Артман

Д., 20.XII.2023

...

Oswald Artman

Ху*ня іржава

У своїй хуртовині мені так тепло,

Ховатись від усіх та всього.

Боюсь, що ще не довго

І буде бій – заберуть!

До життя не вернуть!

Скажуть, що був-прощай,

Хвала-бувай!

Я – іграшка!

Іграшка держави.

Не люблю тебе ху*ня іржава,

з’їджена система,

В якої кишені глибокі землі

Пророслі кістками.

Вона живе життями.

Заплати. Біжи, плати!

Кролик, зайчик, рибка, сука!

За*бала ця мука!

Я не маю крові, сміятись у дощ!

Я вже не маю сліз, тобі кричати.

Я не маю, що вже тобі віддати.

Віддам лише слова.

Мої слова!

Загублені!

Вкрадені!

Розстріляні!

Автор: Освальд Артман

Д., 20.XII.2023

Фото: pexels.com

...

Oswald Artman

На поріг не ходи

Не дивися, не згадуй, за мною не вештай кімнатами.

Не з'являйся в тумані приводом для тривоги.

І як сніг, ще торішній, твої сліди замітатиме,

На поріг не ходи, щоби я пам'ятала тебе живого.

Дістаю папірець той, де рядками правда рясними вся,

Тут написано досить, і кожне слово - грати:

"Я тебе не кохав, але ти мені завжди снилася.

Мені жити б з тобою довго, і точно не помирати"

На останній межі між щастям перемоги і розпачем,

Де заплаче дощем забута на зиму осінь,

Бачу я силует, і він навіть не твій, а просто чийсь.

Так суворо дивиться та мовчить, неначе не вірить зовсім.

Іронічно всміхатися на побажання загинути.

Та у всіх дзеркалах бачити втомлені очі.

Замість звуку металу, твої цінувати вигини.

Ти давно неживий. Засуджуєш чи ...Чого ти від мене хочеш?

...

Rothaarig

Я ненавиджу тебе

Ненависть до тебе —

Ти знаєш яке сильне це почуття?

Я аж горю, коли пригадую твоє лице —

Ось такі у мене відчуття.

Голос точно не твій —

Бо мед на душу.

Хотів би намастити на хліб

Хіба що твою кров. Ні, це зробити мушу.

А твої очі

Якими б красивими-блакитними були,

Я впевнений — ніхто на них не дрочить.

І навіть як їх буде три-чотири.

Твої частини тіла.

Мені начхати чи достатньо м'язини,

Мені до них немає діла,

Мені начхати чи гладина, чи багата волосина.

Мені також начхати і на душу,

У ній добра і зла я не наважу.

Так чи по-іншому, я руки забрудню — задушу

І в будь-якому випадку власноруч синьоквітом прикрашу.

...

Солом'ян Колос-Рейн

ненависть.

вона тягнеться вверх по венам,

невпинно повзе до зірок,

заповнює вільний простір,

огортає до самих кісток.

забирається в комір серця,

застилає світ, що тріщить.

ненависть просить відкритись

і помститись за мертвих й живих.

після кожних нових тривог,

ненависть каже мені: "гори.

хай палає з тобою і зброї храм

хай царь молить свої богів.

хай міста полонить бойовий мій клич,

хай піднімуться стяги й зброї,

хай віднині ненависть зруйнує їх,

як вони руйнували долі."

ненависть каже мені: "убий.

тільки так ти віднайдеш спокій.

тільки в звалищі мертвих тіл

каяття їхнє щире й глибоке.

тільки знищивши їх зумієш

відплатити за смерть своїх,

вони не відберуть свободу,

якщо їх могила - дім."

ненависть каже мені: "живи.

на зло їх проклятим планам.

вони не здатні знищити те

що не належало їм по праву.

навіть з руїн ти відновишся знов,

буятимеш дужче ніж доти.

вони не заберут волю в того,

хто за неї померти готовий."

ненависть шепче, кричить, воркоче,

заклинає боротися знов,

бо шукаючи в світі бога,

ми лиш бачили власну кров.

лиш руїни на рідних землях,

лиш могили в степу лежать.

тож сьогодні ми віримо в себе,

бо сміливі за волю стоять.

...

Морган Стью

Моїй ненависті...

Вона не згасає... не йде до кінця...

Не зникне... не стане попелом...

Немає їй краю, немає кінця

Її не приборкати спокійним, холодним розумом.

Вона сходить у грудях немов дика троянда,

Шипи її позбавляють права змиритись,

Ні розуміння, ні співчуття, ні порядку –

Це минуле тепер мені може лише наснитись.

Як не горить, то жевріє, але не гасне,

На звороті душі стає чорним, кривавим тавром,

Коли ж вже небо розпогодиться й стане ясно?

Коли ж у серце не гнів повернеться, а добро?..

...

Yana

Я знаю

Я знаю точно

Настане день розвернеться земля І всі ті хто прийшов на мою землю

Проваляться під неї Всі ті хто був в дикому дурмані, очманілому під пропагандою стані

В страху втратити власну шкуру

Проваляться під неї

Всі... ті хто кричав, казав ми за *сію проваляться бувши на іншій землі

Для них там земля розверзнеться також, але лишень один єдиний раз

Я знаю точно лють, біль, ненависть, невимовний жах.

Від побаченого, пережитого, почутого всіма хто в Серці має Україну,

Хто носить в собі її як ДНК він є справжнім вільним воїном, людиною,

Бо тільки він готовий найдорожче відати

за сміх дітей, тихого вітру шум, теплий дощ, за колоски пшениці, за посмішку найрідніших й близьких людей.

Своє життя готов відати й піти в майбуття назавжди заплющити очі,

щоб лишень все чим так він воїн дорожить захисти...

бо воно своє рідне Українське.

10.05.23

P.S Написала орієнтовно цього числа можливо й девятого так як мене до дикого збісли ти к... тва...які чіпляли наших й всіх тих хто підтримує нас.

Це моя особиста рефлексія.

...

Тетяна Фан
18+

Інформаційна бульбашка

Блядота має кілька лямів в інстаграмі

Та ані пари з вуст про хлопців з Азовсталі

Сенсітів контент, мова ворожнечі, як тобі живеться в бульбашці до речі?

На теракт черговий, кинули репорт

Радо посміхається з Кремля Волан де Морт

Наслідки прильотів ти не викладай, бо тоді статистика скаже тобі "bye"

Заклики донатів теж проігноруй, ну загинуть люди, " в мене реклами нуль"

В профілі не буде цих брудних політиків

"Чомусь мені не хочеться під обстрілами жити"

Дуже класно в бульбашці сидіти весь час

Поки наші воїни сплять в лісах за нас

...

korfova

Смертельна гра

Мій білявий хлопчик,

в чиїх очах застигла лють.

ти позбавляєш долі інших,

не замислюючись про наслідки.

Граєш у Бога,

вершиш правосуддя

сидячи на троні з людських тіл

і викрикуючи "Голову з плечей".

Мій білявий хлопчик,

що так мріяв позбутися смутку,

зараз сидить на трупах і гірко плаче.

...

Чорновод

Породження ненависті

Отруйні язики.

Потворне обличчя вигукує палкі промови.

Гнилі серця тріумфують.

Натовп зібрався.

Очі затьмарені злістю та чистою ненавистю.

Війна наближається.

Ельфів спів шириться полем.

Завтра тут вибухне бій.

Чарівне місце.

Гострі клинки

Зійшлися в сутичці з шаблями.

Протистояння народів.

Злий вовчий погляд

Холодно пропалював ельфа.

Породження ненависті.

Бушуючи в тиші,

і тремтячи всередині

ворон став свідком великих втрат.

Воїни падали

на оповиту кров'ю землю.

Великі королівства - зруйновані.

Останній листок

впав на землю.

Обладунки прокриті втратами минулого.

Драконяча сльоза

неспішно скотилася холодною лускою.

Оплакує своїх друзів.

...

Чорновод
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Ідеї зі старих фанфіківNekonosan
23.07.2024
Багато хто зі старшого покоління до 2013 року писали фанфіки на якісь російські фандоми, і не важлив ... Детальніше
Пательня. Випуск 15stas
24.07.2024
Вітаю, друзі. Звісно, що жорстка критика не всі під силу. Багатьом з нас набагато комфортніше бути в ... Детальніше
про естетики: міметичну, нормативну, романтичну, рецептивну та трансгресивнуАндрій Химерний
23.07.2024
Черговий душний блог з претензіями на літературознавство, просто гортайте далі. По суті, я хочу пог ... Детальніше
Творчі душіМері Поппінс
24.07.2024
Хоч я на аркуші не так давно, але встигла помітити, що тут неймовірна атмосфера! Таке тепле, дружнє ... Детальніше
Пательня. Випуск 14 stas
22.07.2024
Пательня. Випуск 14 Ну, що ж. Випуск 13 Пательні був самим коротким в історії пателен на Аркуші. Тож ... Детальніше
Як щодо екранізації? Ірина Удоденко
23.07.2024
Багато хто, коли пише, бачить перед очима чи не повноцінний серіал з яскравими спецефектами й крутою ... Детальніше
На Аркуші вже:
11893читачів
146127коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: