Щедрий вечір

10076
Публікація: 11.05.2022
Вірш
Завершено

Аромат щедрівки ще не зник –

Як дівки взялися ворожити.

І з-під печі виліз Домовик,

А Чаклун полює «нечуй-вітер».

Під подушку кину гребінець,

Заговір на долю мовлю вголос:

«Хай покличе заміж той мене.

Хто розчеше – Йванко чи Микола…»

Глянь, Дідух палає зі снопів,

До зірок летить жаринок зграя.

Той, хто одружитись не зумів,

Знов сватів до кралі засилає.

Під казковим маревом – хати,

Сніг блищить, як Місяць зір посіяв!

Доньку бога Лада богатир

Вирвав з лап бридких страшного Змія.

В парі йдуть Маланка з Василем

На веселі ігри молодечі.

Зникне в чарах світлих скверне й зле –

Бо у хату зайде Щедрий вечір.

«Добре Домовик Ваш зголоднів», –

Усміхнеться Місяць блідолиций.

Хатній дух дванадцяти вершків

В теплій хаті ласує гостинцем…

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі