Наречена

Тремтлива, ніжна наречена

Легенько ніжкою ступає,

Чарівна сукня білосніжна

Неначе хмарка огортає.

Позаду шлейф прозорий, довгий

Осіннє листя підіймає,

Стрункі, високії тополі

За нею сумно споглядають.

Тонка вуаль, як паутинка

Крізь неї ледве видно очі,

Чарівний, ніжним водоспадом,

Прикрила те лице дівоче.

Ступає дивна наречена,

Одна-одненька по дорозі,

Через вуаль на сукню білу,

Тихенько котяться злі сльози.

Де ж наречений? Вітром в полі

Тепер душа його літає,

А блиск очей зірки на небі

Яскравим світлом перейняли.

Слова кохання соловейко,

В саду під вікнами співає.

Обійми, теплі поцілунки

Яскраве сонце заміняє.

А тіло смертне в полі бою,

Протяте кулями лежить,

За рідну земля неповторну

Віддав життя своє у мить.

Тендітна, ніжна наречена,

Легенько ніжкою ступає.

Із горем тихо заручилась.

В жалобі все життя минає.