Пилозоп

100129
Публікація: 11.01.2024
Вірш
Завершено

А чи не зависока вам ціна,

скажіть мені, прекрасна щебетухо?

Я, звісно, змучений Спінозою Барухом,

але, пробачте, все ж не цуценя

за вами бігати, допоки чаклуватиме

ваш розум, розкладатиме на атоми

моє чуття... Образливо це нам.

Ви говоріть, я слухаю впівуха.

Віщун, ви кажете, не мною вам прорік,

а видатним заткнутися копилом.

Одначе тільки пригадайте пильно,

як упадав за вами ще торік.

Уста мої гарячі та запечені

вам шепотіли болісно й приречено

"люблю, кохаю, хочу". Чоловік

же я, ба не трава ковильна,

якої так багато навкруги.

Ви гляньте на довколишню фактуру.

У безкінечних переборах здуру

просісти можете, не дай вам вороги.

Ви ліпите таку фантасмагорію,

що думаєш, бува чи не захворіли.

Кого ж і як припнете до ноги?

Того що вам облесливо підкурить?

Я рік ходив, неначе по вогню.

Якщо вам випаде солом'яна вдовиця,

спокусливо на мене не дивіться,

потрушуючи підів'ялим ню.

Не закопилюйте губи ясновельможної -

ця гра навряд чи знову допоможе вам.

Шукайте флюгеру золоченої шпиці.

Щасти вам. Я того не зупиню.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі