2 Олекса
Мар'янка прокинулася раніше за всіх і вирішила піти до потічка вмитися. Воду, яку друзі привезли з собою вирішили зберігати.
Дівчина схилилася до води і її довгі, світлі кучері впали на обличчя. Вона посміхнулася показуючи ямочки на щоках.
-Файне у вас волосся, дівчино.- Раптом ранкову тишу лісу порушив тихий голос.
Мар'янка швидко підняла голову і злякано подивилася на хлопця.
-Не бійтеси, дівчино.- -Я вам ніц не зроблю.- Відповів він трохи відступаючи назад.
-Я Олекса, а ви?- Хлопець щиро посміхнувся.
Мар'янка не рушила з містя. Їй захотілося поспілкуватися з цим гарним юнаком. -Я Мар'янка.- Тихо мовила. І кратькома оглянула хлопця. Він був високий і ставний, дужий, чорнобровий і кароокий. З чорним, як смола волоссям.
-А як ви тут опинилися?- Запитала Мар'янка.
-Я ніс своїй тітці вуджениц від матері.- -А зараз я повертаюся до дому в Космач.-
-Там гарно?- Раптом по заду Мар'яни пролунав Каринин голос.
-Так.- -Та тільки от слава про нього погана.- Хлопець щиро зітхнув.
-Кажуть, що саме там загинув Довбуш Олекса.- Мовила Карина.
-Так і вбила його хто.- -Любаска!- Олекса тупнув ногою.
-Та чоловік її.- Карина підступила ближче.
Мар'яна стисла вуста. Їй не хотліося, щоб на Олексу дивився хтось крім неї. Тай не хотілося їй, щоб він на когось іншого окрім неї дивився.
-Ви ходіть поснідайте з нами.- Раптом десь з-за дерев вийшов Максим.
-Дякую вам, бо у мене дійсно харчу немає іншого.- Відповів Олекса.
-Я радий, що познайомився з вами.- Уся компанія сиділа навколо пенька. Стас, який зготував на сніданнок картоплю в казані посміхався до Олекси.
-І я радий, що з вами познайомився.- -Дякую вам файно за вгощання.- -А ви приходьте до мене в Космач, якщо хочете.-
-Я згідна.- Карина підхопилася на ноги.
Мар'янка стиснула краєчок фудболки аж побіліли пальці. Вона не розуміла чому не думає про Стаса, а так злиться через Карину. Та вона вирішила відкласти ці думки на потім. -Я теж хочу.-
-Я так розумію, що ми всі їдемо.- Максим посміхнувся.
-Тоді я завтра прийду і провиду вас.- Олекса попрощався і рушив геть.
Мар'яна вдивлялася у високу, красиву постать, яка віддалялася і навіть не звертала уваги на щебетання друзів та спів птахів.
Вуджениці - м'ясо
Любаска - коханка
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!