Гірськими стежками

Мар'яна розплющила очі. Голова крутилася і підвестися вона не могла. Земля їй здавалася м'якішою за ліжко королів.

-Нарешті отямилася.- Пролунав чийсь хрипкий голос.

-Де я?- Її голос був тихий і Олекса, щоб його розчутисхилився ближче.

-Ти у моїй печері.-

-Якій ще печері?- Мар'янка спробувала підвестися, але впала скрикнувши від різького болюу нозі.

-Зачекай і не вставай поки.- Олекса підсунув їй ослінчик. -Кражче сядь, а я поможу.-

Операючись на руку чоловіка вона поповзом дісталася до ослона і сіла випроставши ногу.

Вона оглянула печеру зі свічками, які стояли довкола та величезною товстою книгою.

-Де я?- Її голос залунав гучніше.

Вона пригадала, що вони саме йшли у гості до загаткового красеня Олекси в Космач. Аж раптом у неї закрутилася голова і вона впала.

-А де мої друзі?- -Невже вони мене не шукали?-

-Шукали та тут і я блукаю, а вони.- -Хоч твій Олекса із цих країв мої печери і досвідчиний пастух не знайде.- Відповів Олекса.

-А хто ви?- Тихо запитала дівчина.

-Я Олекса довбуш.-

Від такої відповіді Мар'янка схопилася за край ослона, щоб не впасти. Вона кліпнула очима й ошелешино глянула на чоловіка.

-Боже, я, що сплю?- Вона вщипнула себе та скривилася від болю. -Не сплю.- Шепнула тихо.

-То не сон.- Відповів чоловік. -Я справжній Олекса Довбуш.-

Мар'янка слухала його розповідь про ключі, скарби та спостережника і намагалася зрозуміти, чи то вона збоживоліла, чи той чоловік боживільний.

-Для чого вам я?- Мар'янка вирішила підіграти чоловіку.

-Бо ти родом з гір.- -Знаєш про це?-

-Так моя мама колись жила у горах у дитинстві.- -Але потім вони поїхали у Львів.- Відказала Мар'янка.

-Чесно я сам не знаю чому ти.- -Про це нам спостережник розкаже потім, а зараз як твоя нога?-

-Краще.- Відповіла дівчина.

-Випий.- Олекса простягнув їй чашу з рідиною, яка пахла м'ятою.

-Краще?- Турботливо запитав Олекса.

Мар'янка зробила ковток. Тепло ростеплося тілом. -Так.- Відповіла тихо.

-Тоді ходімо покажу тобі свої володіння.- Сказав Олекса та простягнув їй руку.

-Візмися за мене і тримайся міцно.- -Зараз ми опинемося у ще одній печері, а потім побачиш спозтережника він краще все тобі розповість.-