Туман яром...
«Бабусю включи мені на телефоні музику» - просить Поля, нудячись в темноті. «Ні, потрібно берегти зарядку. Хочеш можемо поспівати самі, доки немає світла». «Краще розкажи історію як ти була маленькою».
***
Однією з наших розваг з бабусею, було ввечері слухати радіо, не вмикаючи світло. Особливо бабуся любила коли транслювали концерт. Я підсовувала стілець до серванта, ставала на нього, потім на сервант, щоб дістати до приймача і вмикала голосніше. Зазвичай, це були українські народні пісні в хоровому виконанні. По завершенні, я вимикала звук, бо бабуся не хотіла чути ні «виттьо» (це про оперний спів), ні «вождів».
Вона довго мовчить, а потім починає монолог про її життя. «Ми всі гарно малювали, співали і грали на гітарі. Бог дав нам всім і красу, і талант, а долі не дав. Було як затягнемо «Туман яром», я «першим», рівних нам не було. Якось, батько привіз гітару на хутір. Саша (брат) взяв гітару заграв і заспівав. Ото тільки і радості було, як на хуторі Васьківському жили. А біля нас Врони, Дорошенки, Кудлаї. Як розкуркулювали, батько добровільно все віддав в колгосп, а його в колгосп не взяли, ще і три місяці у тюрмі просидів. Мати піде, виміняє дукача на крупу, зварить затірку, однесе батькові, а йому й те не передадуть, з пухлими ногами додому вернувся. Всіх хазяїв хуторян знищили. За шо? А Сашу у 37-му забрали «чорним вороном» і розстріляли «без суда-і-слєдствія». «Враг народа». Він директором школи був в селі Ялта біля Маріуполя (зараз Жданов називається). В голод 33-го, почав у школі їсти варити, дітей годувати. Я тоді в нього жила – сина його Славіка няньчила. Вони обоє з жінкою учителювали. Було: старше йде в школу - меншого веде щоб і його погодували. Може за це, а може, що де сказав не те, він гарячий був. Поліна, жінка, відказалась від нього, бо і її б у тюрму, а дитину на кого».
Я сиділа тихо на стільці в темній кімнаті підібравши ноги під себе. Бачила кучерявого Сашу з гітарою, і маленьку Настю по між черешень, молоду прабабу-козачку з дукачами, а потім голод, як туман, і «чорний ворон», як темна ніч, і Славіка без батьків.
***
Світла так і немає, і опалення теж… хочеш я заспіваю тобі «Туман яром, туман долиною….»
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!