Валькірія
000291
Залиште саги скальдам - на вустах
Не музика у мене, тільки клич!
Мій вовк крізь битву прокладає шлях
В кривавій суміші кінцівок і облич.
Прокльони, стогін, плач... Які ж ви слабаки!
Вальхалла не приймає легкодухів!
Якщо впустив меча з тремтячої руки -
Ти не герой, а лиш мізерна муха.
О цей політ списів, цей дивний ритм війни,
Де брязкіт зброї веселіше барабанів!
Від страху серце, воїне, звільни!
Не скигли про свої болючі рани!
Смерть знайде всіх - богів, людей, тварин.
Що обереш - тремтіння, біль чи славу?
Живи у сутінках або помри один
За сотню ворогів! Гельгейм або Вальхалла!
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯