Як то кажуть, розмірковувати ніхто не забороняв
На папері літері справжні.
Їх з паперу витерти важче.
Майже так само, як із душі.
А душа безтілесна
Але має фрагменти
Має пам'ять крізь вічність
І почуття.
Чи почуття це щось фізичне?
Так, мабуть, почуття це щось фізичне.
Бо душа ж не має кордонів,
Лише якщо тіло це і є кордони…
Якір…
Той ціпок не дає відлетіти далеко
Він і не важкий особливо
Але такий міцний.
Він і не металевий
Але міцний
Ціпок
Яким душа моя прив’язана до тіла.
В мене є люди які мене заземляють
А є такі, що окриляють.
От цікаво які в них ціпки?
Чи від довжини залежить сприйняття реальності?
Бо якщо ж ціпок короткий
То далеко ти не побачиш.
А якщо довгий, то цікавіше
Але й складніше
Бо Всесвіт бачиш ширше
І розумієш, що вище також є простір
А ти на ціпку.
Але ж мій ціпок не важкий.
Але ж простір такий великий.
20.01.24.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.