Пожовтіло листя - і жовтіє небо

Пожовтіло листя — і жовтіє небо...

А мені від тебе ласки більш не треба.

Опадає листя та й землі на груди,

А мені байдуже, що там скажуть люди.

Я зберу в долоні золотисту пряжу

І про нас нічого подрузі не скажу.

А забуті вірші нагадає вітер,

Ми були в коханні щирі неофіти.

Мабуть, просто в долі трохи інші плани,

Долі що до того, що у нас кохання?

Може, дощ кислотний на серця нам випав,

Пожовтіле листя пожовтіло в липні.