Бабусі Лесі

Я Вас обійняла. А Ви

Всміхнулись крізь темряву ночі…

Цвітуть Ваші, бабцю, сади…

І в ніжних троянд Ваші очі.

Голублять, чекають мене…

Давно виглядають з дороги…

Як прикро, що я не Моне…

І я не збагну їх тривоги…

Я Вас обійняла. А Ви

Так ніжно тоді говорили…

Ви гідно свій хрест пронесли,

Достойно життя це прожили.

Я Богу за Вас помолюсь,

Рукою махну на прощання…

І я ще не звикла, чомусь,

Без Вас зустрічати світання.

Я Вас обійняла. А Ви

Простили розлуку і сльози…

Лихі завірюхи журби

Вплели в Вашу косу морози…

Я Вас обійняла. А Ви

У сон мій тривкий завітали.

Найбільші у світі скарби

Життя і здоров’я, казали.

Я Вас обійняла. А Ви

Всміхнулись крізь темряву ночі…

Цвітуть Ваші, бабцю, сади,

І в ніжних троянд Ваші очі.