Безумець і його проблеми. Том 1

Жадібно ковтаючи повітря, Біті біг до таємного сховища Морана. Занурившись в свої думки, він забув про одну дуже важливу деталь. Той чолов'яга, Бурий Ведмідь, все ще був зв'язаний у підвалі. Він там вже був довго, без нагляду. Міг втекти. Біті не міг навіть приблизно побудувати алгоритм дій на цей випадок. Сподівався зустріти полоненого на колишньому місці.

Поспіхом відчинивши двері, Біті помчав по сходах вниз. Готовий був набити морду негіднику, якщо той вичудив щось дивне. Лють пульсувала у скронях.

Біті влетів у темне приміщення. Стілець пустий, поруч розірвана мотузка. Бурий Ведмідь зник. Біті мов хижак почав мотати головою. Розмахував прицільним поглядом в кожний закуток. І раптом заспокоївся. Наполовину заспокоївся.

Чоловік намагався пролізти в сусідню кімнату крізь діру в стіні. Там було надто тісно для людини. Схоже було, що він застряг. Лівий бік живота розпорола викручена всередині стіни арматура. Проколола артерію. Бідолаха стік кров'ю.

- Ідіот, - прошепотів Біті.

Раптово задзвонив його комунофон. Він знав, хто це. Суд повинен був початись вже через годину. Затримуватись було небезпечно для чистоти справи, але ситуація виявилась невідкладною. Біті так сильно сюди спішив, що не старався навіть приховати свій маршрут. Йому залишалось тільки вірити, що ніхто за ним не прослідкував.

- Слухаю, - взяв слухавку Біті.

- Це я, Клаора. Де тебе носить? Ми вже всі зібрались? Навіть судді вже тут.

- Зараз буду. Трохи затримався. Невідкладна справа.

- Я думала, немає нічого невідкладнішого, ніж цей клятий суд? Ти ж сам все це заварив. Що відбувається, Біті?

Він обперся спиною об стіну.

- Все нормально. Довірся мені.

- Я стараюсь. Не підведи нас, - голос Клаори став занепокоєним. - Коли ти точно приїдеш? "Скоро" мене не влаштовує.

Біті поглянув на покійника та приблизно оцінив, скільки він буде з ним возитись. Головною проблемою було те, що той застряг в стіні. Роздуте тіло закупорило собою діру. Просто так не витягнеш.

- Двадцять хвилин, - відповів Біті. - Дай мені двадцять.

- Добре. І не вздумай запізнитись навіть на хвилину. Я в тобі сильно розчаруюсь.

Поклавши слухавку, Біті закотив рукава сорочки. Двадцять хвилин було катастрофічно мало, але він і не збирався зробити тут все надто чисто. Ніколи було все вимивати.

Руки вчепились в спину мертвого та спробували проштовхнути його вперед - марно. Потім в хід пішли ноги. Біті штовхав його черевиками і це вже була більш вдала спроба. Розірвавши далі живота покійнику, він все ж проштовхнув його в іншу кімнату по той бік. Там було темно, а вихід забитий дошками з протилежного боку.

Слідом в ту дірку Біті позакидав мотузку та стілець. Щоб не кидалось все це в очі, він затулив розлом гнилою шафою.

На підлозі залишились криваві плями. Витягати швабру часу не було. З кожною секундою вибір можливостей у Біті звужувався до все більш поспішних та абсурдних.

Взявши лопату, він зачерпнув кілька разів бруд та пил, що валявся довкола, та незграбно закидав усі плями. Потім притоптав усе підошвою, щоб зробити вигляд, наче так воно й було.

Поглянув на годинник - нормально. Залишалось ще дванадцять хвилин. Але доїхати за такий відрізок до адміністративного району міста було майже неможливо. Біті швидко пошкодував, що назвав настільки малий відрізок. Тепер, щоб не підвести Клаору йому потрібно було гнати на повну.

Він летів по забитих трафіком вулицях і сердито оминав та обганяв всіх, хто опинявся на шляху. Стопа не злазила з педалі газу.

***

В залі засідань збиралися люди. Активний галас повнив приміщення. Клаора Торен, як представниця компанії Еко-транс товклась там вже більше години. Розмовляючи із присяжними та суддями, збирала до купи уявлення про те, що повинно було сьогодні статись, які могли вилізти підводні камені та потенційні результати.

Це було одне з чотирьох засідань проти Торон-Транс. Сьогодні судили виключно Ренгарда Нолгана. Потім протягом місяця будуть йти розглядання роботи всієї компанії з серйозними штрафами та обмеженнями. Деякі аналітики прогнозували повне закриття Торон-Транс, але Клаора дізналась від судової комісії, що це малоймовірно. Конгломерат Торон мав більше сорока філіалів в системі Селена та охоплював неймовірний масштаб комерційного активізму. Максимум пошкоджень міг отримати лише керуючий офіс на Сорон-Селена.

- Піджачки затрусились, - сказав Леон Лєоре, дивлячись на представників Торон-Транс.

- Ще тиждень тому вони думали, що на їх місці будемо ми, - додала Клаора. - Доля непередбачувана.

Позаду них непомітно виріс Біті. Встиг до початку суду.

- Це неправда, - заговорив він, - доля дуже передбачувана, якщо ти знаєш, як її підкорити. Ми самі розчавили цих вилупків.

- Ти встиг, - посміхнулась Клаора. - Я вже думала витягати ременя, збиралась потім випороти тебе.

- Не цього разу.

Біті оглянув зал. Судячи з виразів обличь, тут було зовсім не весело. Похмурі представники та прокуратура, адвокатський відділ - всі наче боялись початку суду мов бійки. Так і було, це бійка. Дуже жорстока. І Біті вже приготував власні кулаки. На боці Торон-Транс було одразу чотири адвокати. Старший прокурор Херміхан та його молодший помічник повинні були боротись з ними всіма в нерівному зіткненні. Біті вже морально готував себе. Уявляв, як встане пліч-о-пліч з ними та розіб'є захисну тактику ворога.

Судовий процес в Часовій Коаліції був організований у вигляді двох раундів слухання, під час яких присяжні голосували, натискаючи клавіші в розподільній машині. У двох суддів весь час перед обличчям були дисплеї, які показували розподіл голосів присяжних. Так вони могли в реальному часі відслідковувати їх актуальну реакцію. Після закінчення другого раунду, судді оголошували перерву. В цю мить вплинути на результат ззовні було вже неможливо. Вони проводили закрите обговорення. Далі, зібравши всіх, судді оголошували вирок.

Хоч основна робота була за адвокатами та прокурорами, Біті очікував від себе максимальну віддачу, щоб у Ренгарда не було жодних шансів на м'який вирок. Він був настільки злим, що був повністю налаштований зламати йому життя.

Двоє суддів, Алора та Віксот, оголосили початок першого раунду. Всі присутні зайняли свої місця.

- Щас почнеться, - присів на лавку Леон.

- Покажемо їм, хто тут бос, - сказала Клаора.

Біті нічого не хотів казати. Він налаштовував себе на процес. Гартував в собі лють.

Ренгарда Нолгана утримували під вартою за решіткою. Такі міри були обумовлені тяжкістю обвинувачень. В залі також знаходилась його дружина. Звинувачення проти неї щодо покривання чоловіка не змогли зібрати потрібну кількість доказів, тому тут трюк Біті не спрацював. Сидячи в протилежному кінці залу, вона спокійно розмовляла про щось зі своїм сурдоперекладачем.

Біті не відчував нічого до неї. Жінка, чоловіка якої він жорстко підставив, жінка, яка сама ледь не потрапила під варту, своєю присутністю зараз аж ніяк не торкалась чорної душі Біті. Він був невразливим до такого. Йому було байдуже, поки вона йому не заважала.

- Перший раунд, слухання проти Ренгарда Нолгана оголошується розпочатим! - гучно сказала суддя Алора.

- Лінія звинувачення, ви починаєте, - додав суддя Віксот.

Старший прокурор Херміхан встав та розправив плечі. Він поглянув на обвинувачуваного та зі зморшкуватим обличчям заговорив:

- Ренгард Нолган, активіст-менеджер восьмого рангу компанії Торон-Транс, звинувачується в маніпуляції повноваженнями, хабарництві та роботі із забороненою в нашій системі організацією. Це основні положення. А зараз я хотів би оголосити повне звинувачення. В моєму листі сорок дев'ять пунктів, тому я прошу слухати уважно.

Все, що почав перераховувати цей чоловік в основному вганяло в непробивну нудьгу. Був великий шанс, що більшість присяжних просто втомиться це навіть усвідомлювати. З суддями складніше. Суддя Алора всмоктувала кожне слово, нічого не могло сховатись від її пильного слуху. В противагу їй, суддя Віксот мало приділяв уваги дрібним деталям. Його хвилювали лише стійкі та гучні факти. На них він зазвичай і опирався.

- Добре, - кивнула Алора, - тепер черга лінії захисту.

- Сподіваюсь, ви не будете нас так довго катувати, - зауважив Віксот.

- Це офіційний процес, не заважай їм.

Біті замітив, що головний адвокат був п'яним. А ще, цього ніхто не бачив. Його це потішило. Він не знав, що цей дивний адвокат, який підписав документ, щоб залишитись інкогніто, був справжнім майстром своєї справи.

- Що ж, всі ці звинувачення мають серйозні підстави, - заговорив він, ледве тримаючись на ногах. - Особливо пункти про хабарі та закриття чотирьох компаній. Але мене зараз хвилюють всі ці докази, які слідство отримало від вбитого журналіста на ім'я Фертіган Геліс. Вони викликають купу питань. Після повторної перевірки знімків стало зрозуміло, що пан Геліс не причетний до них, в нього була зовсім інша модель фотоапарату. Хочу зазначити, що Еко-транс особисто доставили ці дивні фото в судову комісію.

- Хочете сказати, що вони самі їх зробили? - спитав суддя Віксот.

- Наскільки мені відомо, їх надав пан Біті Брейкер. Я хотів би задати йому кілька питань.

Суддя Алора поглянула на суддю Віксота. Той кивнув.

- Гаразд. Пане Брейкере, вийдіть до нас, - сказала вона.

Біті відчув себе ніяково. Перший крок від адвоката, який майже зніс всю схему. Йому не подобалось, що в його легенді хтось сумнівався. Хоча, вона справді була недостатньо дошліфована. Можно було й краще б її проробити, якби час не затискав.

Вставши перед суддями та адвокатами, Біті склав руки на дерев'яну трибуну. Тримався спокійно. Зайві емоції швидко вивітрились. Це було дуже важливо.

- Пане Брейкере, - звернувся до нього анонімний адвокат, - розкажіть суду чесно... Де ви дістали знімки з моїм підзахисним?

- Я отримав листа на пошту з цими фото, - Біті почав вигадувати на ходу. Це було небезпечно, але іншого виходу він не бачив. - Відправник представився Фертіганом Гелісом. Я був настільки шокований побаченими знімками, що насправді не сильно став вдаватись, чи справді то був реально пан Геліс.

Адвокат посміхнувся, копаючись у власних паперах. Йому дуже подобалось слухати, як Біті намагався викручуватись.

- Ой-ой, - підняв він брови, - а у мене тут вказано, що ви знаєте про якесь таємне розслідування пана Геліса. Знаєте, що дружина мого підзахисного підставила його. Так ви сказали кілька днів тому судовій комісії. Це були дуже сміливі, але безпідставні твердження. Леонора Нолган зараз з нами тут, і я думаю, їй є, що додати.

Про неї Біті не подумав. Вона вискочила наче капкан в густій траві. Засідання йшло кудись не туди. Судді повелись на всі ці трюки п'яного адвоката і відволікти їх вже було непросто.

Той протягнув руку, запрошуючи дружину Ренгарда. Очі Біті перетнулись з її врівноваженим поглядом. Вона також була готова до цієї битви.