Негода

66037
Публікація: 11.03.2024
Вірш
Завершено

Кружляла негода, кружляла.

Жбурляла світлом, жбурляла.

Дощу моя земле чекала —

Чистої сили з небес...

Верба сльози ховала,

До долу гілки схиляла,

Листям вітри зазивала...

Чекала земля чудес...

Лякала негода, лякала,

Ревіла, жбурляла, ковтала...

Громом думки гартувала...

Дух міццю землі воскрес...

Блищало на небі, блищало.

Кричало вороже, кричало.

А потім воно задрімало,

Неначе втомився Арес...

Верба шепотіла, співала,

Вітрами дощі зазивала,

Мою землю плекала...

В неї був побратим верес...

Кружляла негода, кружляла.

Жбурляла світлом, жбурляла,

А потім водою співала —

Чистою душею небес...

~квітень•2023~

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі