Самотня
Це було кохання з першого погляду...
Ні, я покохав її ще раніше, коли відчув: саме сьогодні у моєму житті щось зміниться. Буває ж таке провидіння. Надворі сіявся дощ. Коли вона увійшла до кімнати - з її волосся скапували малесенькі краплинки води. Вона плакала волоссям - очі плакати не могли.
1166648
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
16.01.2022 18:57
До частини "Самотня"Сумно...
І найсумніше, що так буває у житті.
І Снігові Королеви, і Дощові Феї, які не можуть нікому довіритися.
І хлопці, які радо любили б і Снігових Королев, і Дощових Фей, але їм забороняють...
Але написано надзвичайно поетично й пронизливо.
⋯
16.01.2022 19:41
До частини "Самотня"Дякую! Принагідно запрошую до читання "Навіяного вітром". Колись мені такі романтичні твори вдавалися краще, ніж детективи й історичні романи. А нині так уже сам не напишу - і дивуюсь собі кількадесятирічної давності)))
⋯
16.01.2022 20:45
Найбільше з вашого я люблю все ж детективи. Але часом буває настрій і на романтику, тому дякую за запрошення!
⋯
08.05.2021 10:56
Дуже сильна історія! Деякі абзаци хотілося перечитувати знову і знову. Дуже подобається Ваш авторський стиль.
⋯
11.05.2021 17:43
Дякую! Завжди тішуся, коли читачі знаходять у моїх текстах щось корисне для себе.
⋯
