Відчай

Час стиснуть зуби та вертатися назад.

Сьогодні не спіймали ми ту здобич,

що вкотре висковзнула із під носа та втекла.

Помре вночі скоріш за все ще один родич...

У нас в комуні дикий голод всіх вбива,

не дає шансів зима складна на спасіння.

Ми планували, готувались, а дарма, -

померли кури та не проросло насіння.

Час складний тим, що рік тому важкими називались.

Депресія окутала усіх із нас.

Ми вийдемо вночі, почнем боротись й переможем.

А як не вірите мені, то дайте шанс.

Я в відчаї, але я все ще вірю.

А ви, надію втратили й до боротьби.

Та пізно вже. Біжу швидко у двір я

і бачу, що нема ніякої зими...