Ти – статуетка

Я не на самому дні,

Лежу на поличці.

Пилинкою впавши,

Не дивися у вічі.

Не прибирай мене,

Не покидай мене.

Стій поряд,

Фарфоровою статуеткою.

Я бачу твій блиск та сяйво,

Хотіла я б мати таке.

Я можу лише побачити його,

Доторкнутися кінчиками пальців.

Не плачу я, не сміюся,

Це все ілюзія,

Я не втоплюся

У калюжі води.

Не полечу вниз кулею,

Не знепритомнію.

Я тут, я живу, я поруч з тобою,

І мене немає водночас.

Я тінь, я незграбне дитя,

І люди та спогади,

Чи є, чи нема їх,

Не знаю я.

Не хочу я бути тягарем,

Не хочу жити, як є.

Не знаю, як хочу по іншому,

Не дивися мені в лице.

– 01.04.2024