Бабусина хустинка

Бабусина хустинка

Мережива перебираю візерунок

І згадую бабусині слова…

Хай шлях твій, буде легким, світлим.

Хай доля вив’яжеться цвітом,

З барвистих необтяжливих ниток.

У безкінечну ниточку вплелися,

Бабусиних думок, мережані слова…

Ти ж не забудь, в любові жити.

Ти ж не забудь, чекають рідні,

У затишній оселі край села.

У безкінечній ниточці лишилось,

Ласкавих рук, бабусиних, тепло.

Я відчуваю світла відблиск,

Я вибираю на хустинці квіти,

Щоб вкласти у коловорот життя.

Бабусину хустину я дістаю із скрині,

Це - оберіг родинний, збережений донині.

Бабусина хустина - мережана любов’ю.

Бабусину хустину - стискаю у долонях.