Я з тобою домовився, просто ти забула

Чи задавались ви коли-небудь питаннями: хто я, звідки та навіщо прийшов(ла) у цей світ, чому народилася саме в цій родині, чому я маю саме такий вигляд, чому проживаю таке буденне, нецікаве життя, чи можу я це змінити, а що попереду, а що таке смерть, чи це кінець, чи початок чогось іншого, чому від нас так багато приховується, хто це робить???… Як пережити біль втрати? Хто допоможе? Чи існує зв'язок з тим, хто пішов назавжди, але як жити без нього? Тоді ця історія конкретно для Вас. На основі реальних подій. «...Стискаю губи до болю, аби не розплакатись і рукою тягнуся до телефона. Повідомлення від Костянтина. Відкриваю: «Пробач, не зберіг… Я не знаю, що ти хочеш від мене почути?» Мої очі застилає туманна пелена сліз. Повідомлення різко зникає. Серце спазмує до болю. Не можу дихати...»