Синьоока панночка й Бліда Чверть

Одного ранку в ворота панського маєтку постукали.

— До вас відвідувачка, Ясний пане, — повідомив Хлопчик на побігеньках, уклонившись господарю, — гарна пані в білій сукні.

— Запроси її, — відповів пан.

Коли жінка зайшла в панські зали всі присутні замилувались її вродою. Очі у неї були чорні, як ніч, а волосся ніби воронове крило. Пані приязно усміхнулась.

— Моє ім’я Бліда Чверть, — відрекомендувалась жінка, — довгий шлях я здолала українськими селами. Чи можна погостювати у вас, Ясний пане? Я не затримаюсь надовго, пробуду тільки з понеділка по четвер.

— Так, звісно, пані Бліда Чверть, — відповів на це господар, — чим бажаєте розважити себе у ці дні?

— Дивні речі чула я про вас та ваше ґаздівство. Чи правда, що у вас є вічнозелені фруктові сади, на деревах яких круглий рік визрівають солодкі вишні та черешні? — спитала Бліда Чверть.

— Правда, — ствердно кивнув Ясний пан. — І ягоди там такі величезні та соковиті, що я кожен раз не витримую та наїдаюсь ними досхочу. Нічого не можу з собою зробити, хоч мій дієтолог і не радить.

— А чи правда, що у вас є великі сині озера? І в них плаває безліч кольорових рибок і немає серед них жодної схожої на іншу? — ставить нове заптьання Бліда Чверть.

— Так, правда, — погоджується господар. — А годувати їх одне задоволення, тому що вони їдять хліб прямо з рук. А коли йдеш навколо озера, то пливуть за тобою попри берег, виблискуючи лускою.

— А ще я чула, — продовжила жінка, — що тільки в ваших володіннях є справжня пустеля з барханами та оазами.

— І це правда, — усміхнувся чоловік. — Хоча вона й невеличка і на верблюді її можна об’їхати за годину. Проте, коли сідає сонце й стишується вітер там стає так тихо, що можна почути власні думки.

— І останнє запитання, Ясний пане. А чи правда, що у вас є донька, чиї очі сині за усе синє на всьому світі? І не зрівняються з ними кольором ні волошкове поле, ні море, ні, навіть, небо?

— І це, пані, правда, — засміявся Ясний пан, як тільки згадав свою донечку. — А ще моя дівчинка слухняна та чемна. Вміє розмовляти з тваринами та знається на травах. А наразі, добра пані, — господар хлопнув у долоні, — Хлопчик на побігеньках проводить вас у гостьові покої. Відпочивайте, а назавтра почнемо обдивлятися моє ґаздівство.