Синьоока панночка й Бліда Чверть

З самого ранку наказала Синьоока панночка Хлопчику на побігеньках принести окропу. Запарила у великій чашці щойно зірваний барвінок, бо згадала те, чому колись навчала її мати. Барвінок — береже безсмертну людську душу. І привиділись дівчинці ножиці.

Тоді дістала вона з кришталевої скрині, що їй від матері у спадок залишилася сталеві ножиці та пішла у вітальню, хоч і не кликав її батько снідати. Не було й волошок у вазі. А на місці Ясного пана за столом сиділа Бліда Чверть та посміхалась.

— Зрозуміла хто я? — спитала Бліда Чверть панночку. — Чи ще не здогадалась?

— Ви, пані, та сила, що три дні гостює, а на четвертий обрізає нитку життя, на якій людська душа тримається, — відповіла дівчинка. — Ви, пані, Смерть.

— То знаєш навіщо я тут, — стиснула плечима Смерть. — Сьогодні забираю я з собою в засвіти твого батька.

Протягнула тоді дівчинка Смерті сталеві ножиці та попросила, щоб замість батькової нитки життя вона відрізала її.

Здивувалась Смерть. Давно вона такого не бачила серед людей, щоб хтось хотів своє життя за іншого покласти. Здивувалась та розвеселилась.

— А здивуй-но мене, — поставила умову дівчинці. — Якщо здивуєш, то залишу Ясного пана ще на дванадцять років на землі. А не здивуєш, то заберу вас обох із собою.

— Поворожу вам, пані, — запропонувала дівчинка і наказала Хлопчику на побігеньках принести окропу. Запарила ромашку(1), яку вчора у садку зірвала. І побачила всемогутність.

— Скажу вам пані, що нема на світі більш могутньої сили ніж ваша. Нікому не під силу ні зупинити, ні стримати її.

— Цим ти мене не здивувала, дитино. І без тебе знаю.

Знову наказала Синьоока панночка Хлопчику на побігеньках принести окропу. Запарила полин(2), випила настій та згадала про безсмертя.

— Скажу вам пані, що ніколи ваша сила не скінчиться, навіть якщо сонце і зорі перейдуть. Ви ж завжди були, є і будете.

— І це знаю від самого початку, — знизала плечима Смерть. — Думай краще як розважити мене. Остання спроба в тебе.

Знову попросила окропу Синьоока панночка. Запарила сині волошки(3) і побачила самотність.

— Скажу вам, — дівчинка подивилась у самі зіниці Смерті, — що немає на світі більш самотньої пані, ніж ви. І ніколи не знайдете ви від цього розради.

Закрила обличчя долонями Смерть.

— Не хотіла у це вірити, — нарешті промовила вона. — Боляче чути.

Тоді вдарилась вона об землю, перетворилась на великого білого птаха, каркнула тричі й полетіла геть.

А Ясний пан до тями прийшов, обійняв доньку і стали вони жити ще краще, ніж жили до того.

1 Кажуть, що люди, які використовують ромашку здатні отримати відповідь на будь-яке питання.

2 Полин — виганяє нечисте з житла та відновлює здоров’я.

3 Основна магічна властивість волошки — захист від нечистої сили.