Апатія

Тиха гойдалка коливається.

Надворі палає будинок.

Люди вже не намагаються

Бути в житті хоч кимось.

Дружні машини проносяться,

Міст, сильний крок у прірву.

Незнайомці лиш дивно косяться, -

Цікава була людина.

Мрійний світ в голові намалюється,

Ну а смерть, коли прийде - зникне.

Ще трошки лишилось мучитись,

Ще трошки лишилось жити.

Це не відчай, - це мила апатія.

Усі краски життя забирає,

Як існувати пліч-о-пліч, не знаю я,

Але люди чудово справляються.