Серця зором
100119
Чи контрнаступ вже чи ні, як вже роки,
Так само йдуть зникати в сході сонця
Дівчата й хлопці, й їх серця палкі
Не старяться, гартовані дорослістю.
Скільки б не було — дзвінко молоді,
З сумною мудрістю років своїх
Їх душі завмирають в янтарі
Повітря грузлого важких боїв.
Вознесені, спочинуть. Струсять жах
З чола краплинами живі герої.
У тих посадках, на «нулі», у бліндажах,
В полях далеких завжди серця зором
Вас бачимо, вас молимо триматись,
Вам зичимо вдихнути ще хоч раз!
То наші хлопці і дівчата степом пада.
Надія буде! Мрія буде! Воля буде!
Шкода — як, Господи, шкода! — що вже без вас!
2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯