Останній. (Вірші поміж пісень).
130102
Ну от і все, тобі я більше не напишу, цей вірш останній
Бо й так порушив свою тишу заплутавшись в коханні
Мені вже скоро сотня літ про що я думав…
Що від віршів моїх смішних розтане туга…
Що від віршів моїх сумних розійдуть хмари
О ні не буде як хотів, це мрій примари
Вірші то для душевних дів, не карʼєристок…
До них достукатись мені забракло хисту
Вірші мелодії душі записані словами
Вірші то радощі і сум лягли рядками
Я своє серце оголив, стоїть роздіте
Серед байдужості і злив чекає літа
А може осені чека, тепер хто знає
Вірші доступні лише тим хто серце має…
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯