Мелодії тихої ширяться ноти...

Мелодії тихої ширяться ноти.

Звучать ледве чутно, як голос душі...

До серця невидимий музики дотик,

Та серце уже на останній межі...

«Невже я кохаю?» – у серця спитаю,

А серце у відповідь лине увись...

І страшно мені, бо я вперше літаю,

Думки всі далеко кудись понеслись…

Я знаю: цих клавіш чарівне звучання

Присвячуєте Ви звичайно ж не мені...

Одне лиш взаємно між нами – мовчання...

Та байдуже серцю – воно у вогні...

Тому і ховаю від Вас я свій погляд,

Що він не уміє ховать таємницю...

Про те, що так мрію я буть з Вами поряд,

Й Ваш образ постійно мені тепер сниться...

/2021/