7.
Густий туман, наче велетень із гігантськими сірими лапами, охопив селище. Охопив серця тих, хто прийшов на сумну церемонію похорону Іри Бойчук. Каміла стояла осторонь від однокласників і Іриних рідних, ховаючи винуваті очі. Поки що гра «Раз, два, три завмри» залишалася таємницею між її учасниками. Але дівчинка відчувала, що так буде недовго. Віка й Таня зі скорботними обличчями скоса позирали на неї. А Камілі хотілося провалитися крізь землю. Дочекавшись кінця похоронної процесії, Каміла попрямувала додому. Важкі думки приводили в глухий кут. Іру не повернути. Але Муми треба позбутися.
Привітавшись із бабусею, розбита горем Каміла побігла до своєї кімнати. Вона обмацувала стіну в пошуках зловісної тріщини, пошепки зверталася до таємничого монстра. Та він зник. І то дивно, – думала вона. Невже він справді пішов назавжди?
Каміла прилягла на ліжко й замислилася: Чи не загрожує небезпека Тані і Віці? Чи він вирішив помститися лише Ірі? Дівчинка зрозуміла, що нічого не знає про монстра, який перевернув її життя догори дриґом. Але де б добути інформацію?
Наступного ранку Каміла вирішила прогуляти перший урок і завітати до районної бібліотеки, до якої від дому пішки 20 хвилин. Хтозна, а раптом там є щось про Муму?
На порозі бібліотеки Камілу зустріла привітна працівниця середніх років Віра Василівна.
– Добрий день! А ви не підкажете раптом щось про Муму?
– Кого? – перепитала бібліотекарка.
– Ну типу монстра. Дайте, будь ласка, книжки, де б згадувалося про жахіття.
– Ти маєш на увазі легенди? Українську міфологію? Чи художні книги? – допитувалася Віра Василівна.
– Легенди, – Каміла потихеньку втрачала надію знайти те, що шукає.
Коли Віра Василівна принесла стару книжку «Народні вірування, повір’я, демонологія» й з німим запитанням поглянула на Камілу, та швидко збрехала, що в неї немає першого уроку, а інформація потрібна для доповіді з української літератури. Потому видихнула й сіла в зал для читання. Вона з головою занурилася в сторінки видання. Пробігала очима по термінах міфологічних істот в алфавітному порядку. Антипко, відьма, домовик, лісовик – це все не те. Аж ось, коли вона нарешті дібралася до літери «М», звісно, про Муму не згадувалося. Але був Мурмило – демон ночі, який з’являється в місцях, сповнених віри в потойбічне. Він годується темною енергією дому, в якому живе. Задля того, щоби вижити в цьому світі, він хитрістю змушує людей віддати йому душу. Демон здатний маніпулювати та обманювати, відчувати найпотаємніше в думках.
Каміла була вражена прочитаним. Виявляється, Мумі потрібні їхні душі. І, здається, він добре знав страхи кожної з подружок. То що ж буде далі? Зустрівши осудливий погляд бібліотекарки, який давав зрозуміти, що вона засиділася, дівчинка швидко повернула книги і вибігла з приміщення. Вона ледь встигала на середину другого уроку.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!